«Дар втішати» як виклик на Великий Піст

Святий Павло пише: «…щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає» (2 Кор 1,4).

Останнім часом ми досить часто в Церкві чуємо слово «Параклет». Що це означає? А це просто Святий Дух, Утішитель. «Тебе Втішителем зовуть», співаємо в гимні до Святого Духа. А Ісус перед своїм відходом казав до апостолів, що зішле їм іншого Утішителя. Іншого? — так, бо Він сам теж був Утішителем. Скількох людей Він утішив, хоч би хворих, яких зцілив, і родини померлих, яких воскресив. Але Святе Письмо іде ще далі й каже: «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи» (2 Кор 1,3). Скільки ж то разів ми користувалися Божим утішанням, зокрема тоді, коли людської розради бракувало, або її було замало через лицем того, що ми переживали!.. Усвідомлення того, що є Бог, який нас любить, що Він нам допоможе пережити всі погані часи, ба навіть зло на добро обернути, допомагало нам не відступитися і попри все вистояти у вірі. За це ми Йому сердечно дякуємо, і не перестанемо дякувати до кінця життя. Але це ще не все.

Святий Павло пише далі: «щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає» (2 Кор 1,4). Дар втішати, який ми отримуємо від Пресвятої Трійці, є викликом для нас.

Бог часто діє безпосередньо, — але також часто послуговується людьми. Коли ми приходимо до когось засмученого з добрим словом — можемо почути: «Бог мені тебе послав». Не біймося підійти до когось, кому дуже тяжко.

Часто люди, яким тяжко живеться, нарікають, що всі від них відвернулися. Ну бо що їм можна сказати? «Не переймайся, все минеться»? «Час лікує»? Чи якісь інші випадкові слова? Однак коли я іду, розуміючи, що мене посилає Господь Бог, і дію немовби від Його імені, — не боюся стати навіть перед найтяжчим викликом. Архієпископ Войтила колись сказав, що є ситуації, в яких не допоможе жодне слово. Треба просто бути з цією людиною і поділяти її страждання. На порозі Великого Посту варто зробити іспит совісті, чи ми не покинули когось на самоті, хто розраховував на наше втішення. А якщо Господь Бог найближчим часом поставить когось такого на нашій дорозі — як ми поведемося?

Переклад CREDO за: о. Леон Кнабіт OSB, Gość Niedzielny