Напередодні роковин відкритого нападу росії на Україну Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами та міжнародними організаціями архієпископ Пол Річард Ґаллаґер очолив Святу Месу в базиліці св. Андрія делла Валле.
Святу Месу 21 лютого 2023 р. співслужили ватиканський архієпископ та Апостольський екзарх для українців в Італії владика Діонізій Ляхович, повідомляє Vatican News. Він говорив про місію людини, походження випробувань та новий погляд на війну.
Молитовний тиждень до роковин повномасштабної російської військової агресії в Україну ініціювали Посольство України при Святому Престолі та Суверенний мальтійський орден у співпраці з Апостольським екзархатом для українців-католиків візантійського обряду в Італії. Зустріч у храмі св. Андрія зібрала представників дипломатичного корпусу при Святому Престолі. Разом із владикою Діонісієм Ляховичем та священнослужителями Апостольського екзархату прохати в Бога захисту й миру для України зібралися численні вірні. У богослужінні взяли участь представники українського парламенту, що входять до міжфракційної парламентської групи дружби між Україною та Святим Престолом. Українські парламентарі, зокрема, прочитали Молитву вірних. Посол України при Святому Престолі п. Андрій Юраш взяв участь у цьому богослужінні разом із дружиною Діаною.
Новий погляд після зустрічі з Божим Словом
У своїй проповіді архієпископ Ґаллаґер не без смутку й тривоги згадав про руйнівні наслідки цієї несправедливої війни, закликаючи поглянути на хід історії українського народу крізь призму Божого Слова. «Об’єднані в молитві перед Господом, ми покликані дивитися на цю війну не так у світлі дедалі тривожніших новин із фронту, в перспективі військово-політичних сценаріїв, які постійно розробляються, ані не в перспективі дипломатичних зусиль, які, схоже, все ще не здатні розірвати замкнене коло насилля. Погляд, яким ми покликані дивитися тут сьогодні, випливає із зустрічі з Божим словом, яке залишається завжди актуальним, просвітлюючи нас у прочитанні кожної історичної події та вказуючи нам правильний шлях у всіх життєвих ситуаціях».
Служіння Богові — це життя у свободі
Секретар Святого Престолу зосередився на фундаментальному покликанні кожної особи: служінні Господеві у свободі свого вибору.
«Оскільки Бог — це Той, у Кому ми живемо, рухаємося та існуємо і від Кого отримуємо щоденне життя та вічне щастя, зрозуміло, що без Нього ми не можемо жити справжнім життям. Однак нелегко зрозуміти наші стосунки з Богом як стосунки служіння. Насправді ж служіння Богові зовсім не означає стати Його рабом. Бо Він не тільки не потребує від нас ніякого служіння, але створив нас вільними і хоче, щоб ми такими були, —сказав архієпископ Ґаллаґер. — Бог зробив ставку на нашу свободу з першого дня історії людства і поважав цю свободу навіть тоді, коли людина не послухалася Його і вирішила відвернутися від Нього. Господь не боїться нашої свободи і хоче, щоб ми були вільні від будь-якої неволі: як внутрішньої, так і зовнішньої. Тому служити Богові — це ніщо інше як жити у свободі, щоби прийняти Його волю і так осягнути повноту життя. Отже, наше основне покликання — це свобода, без якої не може бути ні повноти життя, ні гідності, ні можливості прославляти Бога.
Наша свобода — це великий дар, отриманий не від якоїсь людини чи закону, а від самого Бога, який не тільки хоче, щоб ми його поважали, але й сам перший поважає цей дар. Бо, пропонуючи нам добро, Він ніколи не нав’язує його нам, але ставить перед нами і дає можливість вибору. Плекаймо, отже, цей дорогоцінний дар і захищаймо його не тільки ззовні, але насамперед всередині нас, наполегливо тримаючись добра і оберігаючи серце від усякого зла».
У випробуваннях не віддаляймося від Бога
Цитуючи книгу Сираха: «Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси (Сир 2,1)», архієпископ роздумував над причинами та змістом випробувань у нашому житті.
«Випробування, по суті, є наслідком зла, тому їх ніколи не бажає і не є їх причиною Бог, який завжди є тільки джерелом добра. Проте Бог допускає їх не тому, що не може їх уникнути, а тому, що може їх перемінити, даючи нам можливість очиститися і зростати у стосунках із Ним і в доброчесному житті. Тому у випробуваннях ми не повинні відокремлювати себе від Бога. Не занепадати духом, не боятися, не переставати шукати справедливості, але довіряти Господу і творити добро. Пам’ятаймо, що, роблячи добро, ми не уникаємо зла, страждань і випробувань, але в усьому цьому маємо впевненість, що Бог завжди з нами і що жодна сльоза чи крапля крові не пропадає даремно. У нашому болю та досвіді смерті єднаймося з Христом, навчаючись у Нього прощати не в день Пасхи, а на хресті, і так Бог дасть нам змогу перетворити темряву на світло, біль на радість, а смерть — на воскресіння».
Христос навчає логіки перемоги
Проповідник переконує у важливості цілковитої довіри до Господа: «Не шкодуючи зусиль, завжди покладаймо найбільшу довіру на Бога, ніколи не забуваючи, що єдиною справжньою причиною влади є служіння для добра усіх, і що міць не повинна закривати серце, а відчиняти його, не виключати, а приймати. Це логіка, якої Христос навчає нас не тільки своїми словами, але передусім своїм життям. Це логіка правди, яка перемагає брехню, добра, яке перемагає зло, любові, яка перемагає ненависть, життя, яке перемагає смерть і веде до справжньої перемоги».
На завершення архієпископ Ґаллаґер процитував декілька рядків поезії «Молитва» Тараса Шевченка, закликавши молитися про навернення сердець, щоби світ знову ходив дорогами миру: «Робочим головам, рукам на сій окраденій землі свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій Боже, на землі подай любов, сердечний рай і більш нічого не давай!» А на завершення сказав українською мовою: «Боже, благослови Україну».
Подяка від України
Наприкінці богослужіння, повідомляє Департамент інформації УГКЦ, п. Андрій Юраш подякував присутнім: «Українці вдячні за всю допомогу, яку отримують, засоби, фінансування, політичні рішення, гуманітарну допомогу та допомогу біженцям, які знайшли сьогодні прихисток у багатьох країнах світу. Українці дуже вдячні також Папі Франциску за молитви, а також за всі ті молитви, що линуть на всіх Святих Месах, як у Вічному місті, так і в інших куточках світу». Він додав, що спільна молитва «допоможе пережити всі виклики війни і стати ще більш віруючими після нашої перемоги».
Посол України наголосив на символічності місця проведення спільної молитви: «Цим Богослужінням ми розпочинаємо Тиждень молитов в одній із найгарніших церков Рима, яка своєю сакральною і духовною красою символізує наші прагнення. Адже ми молимося у храмі святого Андрія Первозванного, який є одним із найшанованіших в Україні».
Під кінець високопосадовець подякував архієпископові Полу Річарду Ґаллаґеру й українським парламентарям за те, що вдалося реалізувати ініціативу «Групи дружби між Україною та Святим Престолом». «Вважаємо, що такий формат співпраці принесе важливі результати і дасть можливість бути ближчими до України», — підсумував він.
По завершенні Меси студенти Папської української колегії святого Йосафата заспівали духовний гімн України «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни».
Фото: Апостольський екзархат в Італії
фінансово.
Щиро дякуємо!
