Педофілія — це не орієнтація, а розлад, — наголошує доктор Джуліана Ґваданьїні в дискусії щодо пропозиції однієї з нідерландських партій визнати педофілію нормальною сексуальною орієнтацією.
Італійська сексологиня зазначає, що в останніх діагностичних посібниках педофілію й надалі визначають як розлад, хоча спроби представити її нормальною орієнтацією були.
Цього в Нідерландах також вимагають «Молоді демократи», молодіжне крило ліберально-прогресивної партії «Демократи 66» — одного з найважливіших угруповань на місцевій політичній сцені, яке входить до складу урядової коаліції. На сторінці «Молодих демократів» написано, що для них педофілія є сексуальною орієнтацією, з якою людина народжується, але це не розглядається стандартом у статевому вихованні. Тому педофілам загрожує високий ризик впасти у важку депресію, а багато хто з них думає про самогубство. Тому «Молоді демократи» закликають в середній школі навчати про педофілію як про сексуальну орієнтацію.
Джуліана Ґваданьїні, яка також займається педофілією як юридичний психолог, наголошує, що це в будь-якому разі не можна вважати сексуальною орієнтацією. Натомість вона зазначає, що дуже часто педофілія є наслідком дедалі доступнішої дитячої порнографії.
«Це небезпечно, оскільки разом із потоком дитячої порнографії неповнолітні щораз частіше стають педофілами. Треба бити на сполох, тому що підлітки, які у віці 14-15 років дивляться дитячу порнографію, стають справжніми педофілами. А поліція підтверджує, що під час локдауну кількість таких випадків неймовірно зросла. І це порнографія не в такому вигляді, як її часто уявляють собі дорослі, в ній не йдеться про еротику. В ній відсутня будь-яка повага до дитини, в цьому навіть немає сексу. Час звернути на це увагу, ми не можемо зняти з себе відповідальність», — сказала Джуліана Ґваданьїні.
«Ми маємо усвідомити, що діти та молодь, які сьогодні ходять до школи, часто дивляться саме такі фільми, — наголосила вона. — У соціальних мережах це не регулюється. Такі канали, як Телеграм, які неможливо моніторити, можна назвати передавачами подібних матеріалів, оскільки вони транслюються всюди. Ми нічого не досягнемо, якщо не будемо моніторити ці речі в соціальних мережах. Тим, хто каже: “Бідні педофіли, вони можуть впасти у депресію”, нагадую, що є терапевти».
«Коли я зустрічаюся з молодими людьми, яких ідентифікували як педофілів, бо вони завантажили з мережі тисячі відео з дитячою порнографією або самі знімали ґвалтування дітей, то у такої молоді, ймовірно, є шанс опрацювати багато чого, бо в тому, що вони робили, не було любові, лише насильство на психологічному, вербальному, фізичному рівнях. У молоді терапія має високі шанси на успіх, але, як і для всіх пацієнтів, необхідні усвідомлення й добровільність», — зазначила італійська психологиня.