Постувати — це не тільки відмовлятися від м’ясних страв (і тим більше не тільки по п’ятницях) або обмежити себе у солодкому. Піст — це щось більше. Пригляньмося ближче до найважливіших ознак великопісної духовності.
Сучасна людина — постійно забігана, живе у світі інформації та всюдисущої комерції. Сьогодні дуже складно говорити людям про піст, покуту; зокрема, для молоді це «застарілі, несучасні» практики.
Варто підкреслювати не тільки фразу «пам’ятай, що ти порох і в порох повернешся», — але також і «Навертайся і віруй в Євангеліє». В цій другій формулі, яка лунає в день Попільної Середи, є вказівка на євангелізацію. Час покути і посту — це нагода для євангелізації та нагадування про те, що посеред нашої забіганості треба давати християнське свідчення. Про Господа Бога можна свідчити своїм добрим життям, бувши також і людиною вельми активною професійно, — каже о. Даріуш Новак, теолог духовності, настоятель парафії св. Флоріана в Ченстохові.
Час Великого Посту і пов’язаних із ним практик католики розпочинають у Попільну Середу. Людина — істота минуща, але життя її спрямоване до Вічного Бога. Попіл нагадує нам про цю минущість, а водночас про смирення. Від Попільної Середи Великодня — 40 днів посту (в римо-католиків і в греко-католиків). Вочевидь, це пов’язане з 40‑денним перебуванням Господа Ісуса в пустелі та 40 роками мандрівки Вибраного народу пустелею. Для католиків (і більшості християн) Великий Тиждень («Страсний») є особливим часом посту з особливими релігійними практиками. Попільна Середа — це перший покутний акт після часу «карнавалів», який не завжди відповідає Божим заповідям, тож Попільна Середа — це певний акт відшкодування й винагородження.
Цінність покутних практик
Особливе значення для духовності завжди мали і мають: піст, милостиня і молитва. Вочевидь, важливу роль відіграє молитва. Варто знайти не тільки час на втихомирення, але також місце, яке посприяє нашій розмові з Богом у тиші. Не про багатомовність ідеться, а про те, щоб як мінімум висловити наші думки, прагнення, потреби, а також — прославити Бога. Треба старатися «виробити тишу в собі», відкинути на деякий час усілякий внутрішній шум і залишитися з Богом сам-на-сам. Важливу роль відіграє також милостиня. Вона «покриває» всі гріхи людини. А також в усі часи милостиня означала конкретну допомогу для бідних і потребуючих.
Активність і піст
Сьогоднішня людина живе дуже активно, і якщо їй вдається цю активність якось обмежити, то це вже для неї певна форма покути. Ми шукаємо моментів тиші, наскільки це можливо. Для когось, хто дуже багато працює, дуже важливою буде вечірня молитва, час на розмову з Богом, на замислення над своїм життям. У переживанні часу посту нам може допомогти читання Святого Письма, духовне читання.
Час посту — це не тільки зовнішні (тілесні) практики, але насамперед — нагода поглибити духовний зв’язок із Богом. Я постую не виключно заради зовнішніх практик чи свого хорошого самопочуття; я роблю це з любові до Бога. Насамперед важливим є Таїнство покути і примирення. Потрібно постійно нагадувати людям про умови доброї сповіді, щоб це таїнство було добре пережите.
Цікавою формою побожності на час посту є також вибір собі конкретного покровителя. Може, варто сягнути по біографію або твори нашого святого покровителя, і з ним прожити час Великого Посту.
Для багатьох людей піст означає також духовну боротьбу зі своїми гріхами, слабкостями. Це нагода поборотися з тим, що стало нашою залежністю, а це не лише алкоголь чи паління цигарок, а для багатьох, особливо молодих людей, — залежність від інтернету, комп’ютерних ігор, різних додатків.
Дуже важливою є участь у молебнях: Хресної Дороги або Гірких жалів. Варто також кожний день Великого Посту роздумувати хоч би над однією таємницею зі Страстей Спасителя, наприклад, через таємницю несення хреста подивитися на наш щоденний труд.
Молитовні заклики
Дуже цінною є практика молитви актами віри, надії, любові і жалю. Варто оживити у своїй практиці традицію «коротких зітхань» — молитовних звернень, наприклад: «Помилуй мене, Господи», «Ісусе, довіряю Тобі» та інших. У конкретиці нашого життя вони підносять нашу думку до Бога, — заохочує о. Новак.
У Великому Пості більше йдеться про мир серця і зв’язок із Богом, який дає нам істинний мир та зцілення.
Переклад CREDO за: о. Маріуш Фрукач, Niedziela
фінансово.
Щиро дякуємо!
