Слідства проти померлого папи Бенедикта XVI, колишнього архієпископа Мюнхенського кардинала Фридриха Веттера і колишнього Генерального вікарія цієї дієцезії о. Герхарда Грубера закриті через брак доказів або за давністю.
Про це повідомила 21 березня 2023 р. на пресконференції мюнхенська прокуратура.
Слідство зосередилося зокрема на тому, чи церковний посадовець міг через персональні рішення сприяти скоєнню заборонених учинків священником у часі минулому, але який ще не надто давній для розслідування. У випадку кардинала Веттера і о. Грубера йшлося про дії духовної особи, обвинуваченої у 1962 році. Однак у випадку кардинала Веттера не вдалося встановити, що він знав про звинувачення того священника у зловживаннях і залишив його у служінні, попри все; а у випадку о. Грубера прокуратура не змогла встановити, чи він свідомо цьому посприяв.
Звинувачення у зловживаннях висунула юридична фірма Westpfahl Spilker Wastl (WSW). На підставі висунутих звинувачень прокуратура дослідила 45 зголошених випадків. На думку юристів, у ті часи 67 духовних осіб заслуговувати на санкції, що випливають із канонічного права, з огляду на «велику імовірність» правдивості підозр, однак у 43 випадках не було зроблено нічого. 40 із числа цих священників продовжували служіння, включно з тими 18‑ма, що були засуджені за кримінальні злочини.
За звинуваченнями WSW, Йозеф Ратцінґер, як архієпископ Мюнхена у 1977-1982 роках, допустився зла у чотирьох випадках. Нинішній архієпископ, кардинал Райнгард Маркс, дістав від юристів звинувачення в тому, що до 2018 року не зайнявся як слід справами зловживань і не переказав дві справи на розгляд Рима. Його попередник, кардинал Веттер, на погляд юристів фірми, вчинив неправильно стосовно 21 випадку за свої понад 25 років служіння архідієцезії.
Слідства на підставі рапортів про зловживання в архідієцезії Мюнхена і Фрайзінга, за висновком прокуратури, «не привели до достатніх підозр у злочинній діяльності з боку осіб, які керували персоналом».