У нинішні часи не так вже й просто знайти фільм, який чесно і правдиво зображував би життя священників з усіма його труднощами, і не містив при цьому ідеологічних меседжів, спрямованих проти Церкви, її вчення та інститутів.
Сьогоднішньому суспільству набагато цікавіші гучні церковні скандали, ніж позитивні приклади скромних та непомітних священників, котрі насправді уособлюють те, чим є Церква, і для чого вона існує.
Пропонуємо вашій увазі добірку перевірених часом фільмів про випробування і жертви, радості та печалі священничого служіння.
1.«Щоденник сільського священника» (1951)
Цей фільм — екранізація однойменного роману французького письменника-католика Жоржа Бернаноса. Молодий, нещодавно рукоположений священник приїздить у провінційне село, куди його призначили настоятелем парафії. Незважаючи на проблеми з власним здоров’ям, він сповнений ентузіазму і щирого прагнення дбати про своїх парафіян, однак на практиці це виявляється зовсім не так просто. Місцеві люди зав’язли у власних гріхах, занедбали свої християнські обов’язки, а граф-поміщик, з яким священник хотів налагодити приязні стосунки і заручитися його підтримкою, натомість грубо нищить його надії і всіма силами перешкоджає його діяльності. Маленькі перемоги священника у духовній боротьбі за душі його парафіян розбиваються об байдужість, а то й ворожість з боку людей, які вважають що він втручається не у свої справи, і лихословлять про нього як про алкоголіка. На додачу до всіх лих, стан його здоров’я все погіршується, і зрештою священник впадає у відчай. Чи зможе він відшукати у собі сили для того, щоб нести далі свій хрест, покладений на нього Богом?
2.«Утікач» (1947)
Цей фільм створено за мотивами роману британського класика Ґрема Ґріна «Сила і слава». На відміну від книги, дія якої відбувається у 1920-ті роки у післяреволюційній Мексиці, сюжет фільму розгортається у вигаданій латиноамериканській країні в часи жорстоких гонінь на Католицьку Церкву. Будь-які релігійні прояви тут поза законом, і порушників жорстоко карають. Але одного разу у далекому селі з’являється священник-утікач, який попри постійну загрозу викриття і смерті, виконує свої обов’язки: відправляє Меси та вділяє Таїнства. Зрештою про його діяльність стає відомо поліції, і він знову змушений тікати, борючись з власною духовною слабкістю, самотністю та недостатньою мужністю. Бажаючи розправитись зі священником за будь-яку ціну, поліцейські вирішують обманом заманити його у пастку, переконавши за допомогою інформатора під прикриттям, що один із мешканців містечка неподалік помирає, і йому потрібно вділити останні обряди. План спрацьовує, і священник опиняється в руках переслідувачів. Але чи зможуть вони знищити віру Христову, розправляючись із Його земними слугами?
3.«Мосьє Вінсент» (1947)
Цю стрічку присвячено життю святого Вікентія (Вінсента) де Поль, котрий присвятив себе служінню бідним і знедоленим. На початку фільму ми бачимо, як він прибуває до одного з провінційних містечок, щоб розпочати там своє священниче служіння. Картина, яку він застає на місці, жахає: бідняки живуть у страшних злиднях та забобонах, у той час як багаті люди, цілком байдужі до їхніх страждань, живуть у розпусті та розкошах. Місцеві мешканці також дуже налякані ймовірною епідемією чуми: одну нещасну жінку, яку підозрюють у тому, що вона захворіла, просто замкнули у її власному будинку і забили дошками двері, очікуючи її смерті. Отець Вінсент розуміє, що він не може просто сидіти склавши руки, як це роблять інші, примирившись з оточуючою реальністю. Він кидає виклик як суспільному устрою, так і світській владі, намагаючись достукатись до людських сердець і переконати кожного, що допомога слабким та вбогим — це духовний обов’язок кожного християнина.
4.«Бекет» (1964)
Цей фільм, створений за п’єсою Жана Ануя «Бекет або Честь Божа», розповідає історію святого Томаса Бекета, архієпископа Кентерберійського і мученика, що загинув від рук прибічників англійського короля Генріха ІІ.
Сюжет фільму побудовано у формі спогадів самого короля, котрий стоїть на колінах перед могилою Бекета і пригадує всю історію своїх відносин із ним. Коли Томас Бекет, освічений мирянин, почав своє служіння при королівському дворі, Генріх ІІ високо оцінив його розум та відданість. Він винагородив його дворянським титулом і лицарським званням, а згодом призначив своїм канцлером і хранителем королівської печатки.
Після смерті старого архієпископа Кентерберійського король вирішує призначити на його місце Томаса Бекета, який на той час навіть не мав духовного сану. Бекет з вдячністю приймає це призначення, однак ставиться до нього з усією можливою серйозністю, а перед своїм рукоположенням навіть роздає усе своє майно. З часом Бекет починає все глибше усвідомлювати, що таке бути слугою Божим, і зрештою розуміє: він не може водночас служити Богові і королю, якщо король не живе згідно з Божими заповідями. Опинившись перед вибором, якого більше не можна уникати, архієпископ приймає рішення залишитись на Божому боці, навіть якщо йому доведеться розплатитись за це власним життям.
5.«Священник для злочинців» (1961)
Головний герой цього фільму — американський священник-єзуїт Чарльз «Дисмас» Кларк, що працював у Сент-Луїсі (штат Міссурі) і прославився як душпастир засуджених злочинців і колишніх ув’язнених.
Отець Чарльз, що присвятив своє життя такому непростому служінню, регулярно відвідує тюрму і спілкується з ув’язненими. За підтримки заможного адвоката, що займається кримінальними справами, він збирає кошти на будівництво притулку для колишніх в’язнів, де їм допомагали б адаптуватися до життя на волі і знайти нове заняття. Одного разу отець Чарльз знайомиться з Біллі — молодим чоловіком, який нещодавно відбув термін за крадіжку. Священник щиро переймається його долею і бере у ній особисту участь: допомагає йому влаштуватися на роботу, підтримує та тішиться його успіхам. Однак через деякий час трапляється лихо: Біллі звільняють з роботи за крадіжку, якої він не чинив. Ображений такою несправедливістю, він знову стає на слизьку доріжку, яка стрімко тягне його донизу, немов закреслюючи те добро, яке зробив для нього отець Чарльз…
6.«Святий мимоволі» (1962)
Цей фільм розповідає про одного з найдивакуватіших святих Церкви — Джузеппе з Копертіно. Син бідного теслі, що помер ще до його народження, залишивши дружину у боргах через свою неймовірну щедрість, він з юних років був ревним у вірі та схильним до екстатичних станів. Але окрім своєї побожності Джузеппе був уславлений ще однією видатною рисою — фантастичною нездатністю до засвоєння знань, через яку люди відверто вважали його дурнем, висміювали і ображали, що він терпів зі смиренням та любов’ю до ближніх. Неодноразово він намагався вступати до монастирів, звідки його через деякий час виганяли за те, що він не міг вивчити елементарних речей.
Іспити, необхідні для того, щоб отримати пресвітерські свячення, Джузеппе складає лише завдяки чудесними збігами обставин, які можна пояснити хіба що втручанням Божим. Незабаром після рукоположення з Джузеппе стається диво, якого ще ніхто не бачив: під час своєї молитви до Діви Марії він несподівано… піднімається у повітря. Оточуючих шокує побачене, і у декого з них починають закрадатися думки про демонічну одержимість недолугого співбрата. Джузеппе навіть виганяють із громади, але його чудесні левітації тривають і далі, що вкупі з його неймовірною добротою, смиренням та побожністю з часом починає переконувати навіть його затятих критиків у тому, що він — людина, у особливий спосіб відзначена Богом.
7.«Леон Морен, священник» (1961)
Барні — розчарована у житті самотня жінка, яка давно втратила як віру, так і надію на краще. Вона мешкає у французькому альпійському містечку разом із донькою, давно відмовившись від мрії знайти власне щастя. Коли Франція опиняється під нацистською окупацією, Барні починає хвилюватися за долю своєї доньки, адже її батько мав єврейське походження. Щоб захистити доньку, жінка вирішує охрестити її і відправити до села. Сама вона при цьому рішуче налаштована проти релігії — настільки, що одного разу, зайшовши до церкви, вона йде до конфесіоналу лише з однією метою: висловити першому-ліпшому священникові свою злість та гнів. Але молодий священник отець Леон, що опинився по той бік конфесіоналу, вислуховує жінку спокійно та з гідністю, запрошуючи її до діалогу. Барні шокована, адже вона зовсім не очікувала такої реакції. Слова отця Леона справляють на неї таке враження, що вона починає все частіше шукати зустрічей із ним, щоб отримати відповіді на болючі питання, накопичені у її зраненій душі…