П’ять ефектів гріха

Папа Пій ХІІ казав: «Гріх століття — це втрата відчуття гріха». Ця заява пролунала приблизно 75 років тому у суспільстві, яке загалом приймало юдео-християнські цінності. Це були дні, коли близько 75% католиків у США, Європі та Латинській Америці сповідували віру, принаймні відвідуючи щонеділі Святу Месу.

Сьогодні багато так званих віруючих через посередню, відверто погану катехизацію (або ж її відсутність) мають надзвичайно погано сформоване сумління. Люди часто не розуміють, навіщо йти до сповіді, «якщо я нікого не вбив і нічого не вкрав». Це говорить про те, що багато католиків, що виросли протягом останніх 50+ років, не отримали хорошої катехитичної освіти; а отже, свідчить і про той сумний факт, що їхнє сумління було погано або недосконало сформоване, можливо, деформоване, або навіть не сформоване взагалі.

Чудово усвідомлюючи сумні реалії суспільства, де гріхом століття є втрата почуття гріха, святий Йоан Павло ІІ, обраний Папою приблизно через 20 років після смерті Високошановного Пія ХІІ, взявся до роботи.

Один із перших Синодів, які він скликав, стосувався саме тематики гріха, сумління, втрати відчуття гріха та заклику повернутися до Таїнства Примирення, також відомого як сповідь. Після того, як Синод завершив роботу, був опублікований постсинодальний документ — Апостольське повчання «Reconciliatio Paenitentia» («Примирення і покаяння»).

Цей духовний і літературний шедевр — чудовий інструмент для сприяння розумінню гріха і совісті та заклику повернутися до Таїнства Примирення. Для суспільства, яке або заперечує реальність гріха, або принаймні баналізує гріх як загалом незначну річ, Йоан Павло ІІ не шкодує слів, докладно розповідаючи про його смертоносні наслідки. Він перераховує п’ять ефектів гріха: теологічний, соціальний, особистий, церковний і космічний. Розгляньмо кожен із них по черзі.

Читайте також: Чи серйозно ви ставитеся до гріха?

1.Теологічний

Це слово стосується самого Бога, бо «теологія» — це вивчення Бога. Щоразу, коли ми вирішуємо згрішити, чи то думкою, чи словом, чи вчинком, чи навіть недбальством, ми негайно ображаємо Бога. Необхідно усвідомити наступне: кожен вчинений гріх за своєю суттю є образою Бога. Він — головна Особа, яку ображають. Щоразу, коли ми піднімаємо погляд і споглядаємо Ісуса, що висить на хресті, спливаючи своєю дорогоцінною Кров’ю, ми бачимо, що Ісус справді, істинно постраждав у своїх Страстях і смерті за ваші та мої гріхи. У Балтиморському катехизмі є промовисте зображення хлопчика, який прибиває Ісуса до хреста, а на спині його сорочки написано: «ГРІХ» — дуже образно і легко для розуміння!

2.Соціальний

Після того, як Каїн через ревнощі, заздрість, гнів і ненависть убив свого брата Авеля, вбивця випалив зухвале запитання: «Хіба я сторож братові моєму?» Відповідь однозначна: «ТАК»! Це правда, що ми повинні працювати над своїм спасінням зі страхом і трепетом, як нагадує нам святий Павло. Однак Ісус знову і знову навчав, що ми повинні бути наполегливими у піклуванні про наших братів і сестер. Пам’ятайте про доброго самарянина! Пам’ятайте про тілесні діла милосердя: нагодувати голодного, напоїти спраглого, одягнути нагого, прийняти подорожнього, допомогти недужому, відвідати ув’язненого, поховати померлого. Добро, яке ми чинимо (або не чинимо) ближнім, ми чинимо (або не чинимо) й Ісусові.

3.Особистий

Наш гріх завдає шкоди не тільки Богові та ближнім, але й нам самим. Як стверджував Папа Йоан Павло ІІ, тяжкі гріхи можна розглядати як моральне самогубство. Щоразу, коли ми особисто вирішуємо вчинити смертний гріх, це і є форма морального самогубства. Одним словом, цей ефект токсичний і смертельний! Смертний гріх діє як отрута на унікальну природу людини. Поміркуйте над різними наслідками: тимчасовою втратою Бога й дару освячуючої благодаті, втратою близькості з Ним, затьмаренням розуму й ослабленням волі. Є й інші наслідки для людини, яка вчиняє смертний гріх: смуток пронизує все її єство, вона втрачає спокій, позбувається можливості причащатися, і таким чином «одноразовий» гріх може стати вадою, тобто повторюваним гріхом. Найгірше, коли хтось помирає в стані смертного гріха, бо тоді людина втрачає свою душу назавжди. Тому для нас так важливо роздумувати над наслідками гріха в нашому особистому житті. Отже, щоб розкаятися у смертному гріху, слід якнайшвидше приступити до сповіді та відновити свою близькість із Богом.

4.Еклезіальний (церковний)

Папа Йоан XXIII написав енцикліку про Церкву під назвою «Mater Magistra» — «Мати і Вчителька». Дві головні функції Церкви — бути нашою Матір’ю в порядку і благодаті, а також Учителькою Істини. На жаль, наш гріх шкодить не лише Богові, нашому ближньому та нам самим, але й Церкві, нашій Матері та нашій Учительці. Є незліченна кількість прикладів того, як члени Церкви завдавали їй непоправної шкоди внаслідок своїх гріхів. Можливо, найбільш очевидні та яскраві приклади — це сумнозвісні король і священник-августинець: Генріх VIII та Мартін Лютер. Внаслідок життя і діяльності цих двох людей, наближених один до одного у часі, Церкві було завдано непоправної шкоди в глобальному масштабі. Католицька церква Англії майже за одну ніч перетворилася з католицької на англіканську, якою керує сам король. Лютер допоміг розрізати навпіл колись сильну католицьку Німеччину: її північна частина стала протестантською, а південна залишилася католицькою. Таким чином наш гріх може завдати шкоди Церкві, нашій Матері та Вчительці.

5.Космічний

Останній ефект гріха, як пояснював Папа Йоан Павло ІІ, називається космічним. Гріх не тільки руйнує наші стосунки з Богом та з іншими людьми в суспільстві, шкодить нам самим і нашій Церкві — гріх також шкодить світові, в якому ми живемо. Це і є космічний ефект. Можливо, найкращий спосіб описати космічний ефект гріха — це поглянути на наслідки воєн. Богородиця з Фатіми стверджувала, що війна виникає внаслідок гріха. У розпал Першої світової війни Вона попереджала, що коли люди не перестануть грішити і не стануть більше молитися, вибухне ще гірша світова війна. Так і сталося — почалася Друга світова війна. Космічний вплив гріха також призводить до пошкодження та спустошення природи: знищені тварини, забруднені річки та водойми, загиблі дерева, рослини та ліси. Дослідження вказують навіть на те, що в результаті вибуху атомної бомби та впливу ядерних хімічних елементів був пошкоджений генофонд людей, які зазнали опромінення.

Внаслідок гріха наших прабатьків виникло моральне і духовне «цунамі», яке матиме наслідки у світі до самого кінця часів. Усі часи, люди та місця глибоко постраждали від первородного гріха Адама і Єви. Відтоді кожен гріх, скоєний навіть у найвіддаленіших краях, залишає свій слід. Папа Йоан Павло ІІ майстерно описав це у своєму Апостольському заклику. Кожен гріх має свій теологічний, соціальний, особистий, церковний і космічний ефект.

Докладаймо спільних зусиль, щоб сформувати своє сумління у світлі Слова Божого та Вчення Учителів Церкви і жити згідно з нашим сумлінням. Нехай святість, світло і мудрість Папи Йоана Павла ІІ будуть нам світлом на дорозі, що веде до світла вічного блаженства в небі!

Переклад CREDO за: о. Ед Брум OMV, Catholic Exchange