У дитинстві Падре Піо був добре знайомий із нецензурною лексикою, бо багато хто з його однолітків лаявся чи матюкався.
Тікати — такою була його початкова реакція.
У своїй книзі «Падре Піо: правдива історія» К. Бернард Раффін розповідає таку історію:
«Щоразу, коли інший хлопець матюкався чи лаявся, малий Франческо [ім’я Падре Піо з народження] тікав. Друг його дитинства Луїджі Орландо, який описував його як “такого ж хлопця, як усі”, згадував, що одного разу, коли вони боролися, з його вуст зірвалося міцне слівце, після чого Франческо, який був притис його до землі, підскочив і втік».
Беппа, мати Падре Піо, не хотіла, щоб її діти спілкувалися з дітьми, які вживають нецензурну лайку. Хлопчик сприйняв це буквально, тому втікав від кожного, хто починав матюкатися.
Разом із тим, мати навчила його «виправляти» завдану шкоду.
«Щоразу, коли Беппа чула, як хтось лається, вона “відшкодовувала” це словами: “Благословенний Бог!” Цю ж практику вона намагалася прищепити всім своїм дітям».
Читайте також: Як позбутися звички казати «О, Боже!», коли йдеться не про молитву
Подорослішавши, Падре Піо перестав тікати від людей, які матюкалися, але, ймовірно, намагався робити все можливе для того, щоб виправити шкоду, якої завдає ненормативна лексика.
Цілком можливо, що він також відчував спокусу часом вдаватися до міцних слів, яку багато хто з нас відчуває чи не щодня. Він був людиною, як і всі ми.
Що би не трапилося згодом у його житті, мати Падре Піо може навчити кожного з нас, як позитивно реагувати, коли ми чуємо слова, що ображають Бога.