Звична Шоста великодня неділя. Я прийшла, як завжди — завчасу, перед святою літургією опівдні після ранкової тридентської Меси у монастирі святої Марії Ангельської, до головної базиліки святого Йоана Хрестителя міста-столиці землі Саар.
З холу, поруч із будівлею та подвір’ям храму, долинали гучні та радісні голоси. Зайшовши всередину, я зауважила символічно прикрашені штучними трояндами столи та різні святкові дрібнички з магазину на кшталт «все по одній гривні» для привітання з днем народження. В око відразу впали дві цифри: 99. Одночасно з цим зі мною привітався настоятель парафії і я з’ясувала, що так святкує свої дев’яносто дев’ять одна з постійних парафіянок. Коли ж він показав, хто саме, — я була неймовірно вражена, оскільки ніколи би не подумала, що ця активна низенького росту жіночка, пані Розмарі, вже на порозі свого столітнього віку.
Четвер. Державний вихідний з нагоди святкування урочистості Пресвятих Тіла та Крові Христових. О дев’ятій годині, в ще досить приємну літню ранкову червневу спеку, я бадьоро чимчикувала у напрямку храму св. Якова, в якому розпочиналася урочиста літургія. Я вперше нарешті потрапила всередину цього чудового та просторого храму, бо досі лише декілька разів проходила поруч.
Саарбрюкен, храм св. Якова, інтер’єр. Джерело: Вікіпедія
Пані Розмарі, у свої дев’яносто дев’ять, у супроводі своєї сімдесятилітньої доньки Марії-Луїзи, була присутня як у храмі святого Якова, так і в Базиліці. З важким серцем довелося їй погодитися на вмовляння родичів відмовитися від ходьби в процесії, зважаючи на стан фізичного серця та досить сильну спеку; але скільки часу я вже відвідую цю парафію — як у неділю, так і в будні дні, — коли є святкова літургія, я постійно бачу пані Розмарі, яка сама, завжди своїми ногами, приходить до храму, незважаючи на свій вік, і проходить у черзі до Причастя через весь храм. Навіть не знаю, чи можна вибрати кращий спосіб виразити Богу свою вдячність за таку старість.
Пані Розмарі впродовж сорока років була залучена до діяльності Україна Проект Edegem (Шановний відвідувачу! (oekraine-project-edegem.be) і свого часу навіть відвідала Україну. А в день святкування свого 99‑річчя також мала зі собою скриньку для збору пожертв.
Приємно було особисто побачити те, як європейці допомагають українцям.
Олена Гураль
Фото авторки