Церковні медіа — то не партійні газети. Достовірність церковних медіа ґрунтується на чесному та самокритичному висвітленні подій і явищ.
Таку думку висловив кардинал Крістоф Шенборн, архієпископ Відня, який у Конференції єпископату Австрії відповідає за медіа. Зараз він із групою журналістів перебуває у Ватикані. За запитання Ватиканського радіо, чому так важливо, щоб журналісти розуміли Ватикан, кардинал сказав:
«Тому що важливим є, щоби представники медіа розсудливо інформували про те, що у Ватикані діється, над чим тут працюють і про що думають. Це можна зробити тільки тоді, коли знаєш залаштунки всього».
На запитання, наскільки зараз стало важче проголошувати послання Церкви через медіазасоби так, щоб воно було прийняте, австрійський ієрарх відповів:
«Я не впевнений, чи це стало важче. Часи інші, але не особливо. Раз по раз з’являються дивовижні висловлювання медіафіхівців, які, наприклад, відзначають позитивні аспекти народної релігійності, позитивно ставляться до того, що відбувається в Церкві. Це не тільки негатив, я справді не можу цього сказати, ні про ORF (Österreichischer Rundfunk, австрійська телерадіокомпанія. — Прим. пер.), ні про світські медіа, ані вочевидь про медіа церковні. Від самого початку в Австрії немає ворожого, негативного клімату. Я справді можу це сказати після стількох років».
Говорячи про те, якою має бути добра церковна журналістика, кардинал Шенборн ствердив:
«Вона має бути доброю. Це означає, що потрібно виконувати добру роботу. Добре досліджену, добре написану, добре сказану. Не про судову звітність ідеться, а про добру, чесну журналістику. І звісно, Церква повинна тут бути взірцем для наслідування. Церковні медіа — то не партійні газети».
Митрополит Віденський зазначив, що люди церковних медіа мають за завдання зберігати критичний погляд щодо власної інституції. «Не з огляду на критику, а з огляду на журналістську етику. Звісно, потрібно називати те, що не в порядку. Але не треба з цього робити сенсацію. Не можна про такі речі інформувати злостиво, а треба чесно, згідно з правдою і фактами».
На запитання, що має виникнути з Синоду про синодальність, кардинал Шенборн відповів:
«Цей процес повинен принести плоди. Це процес відкритий. Не йдеться про те чи інше рішення від самого початку, але тут насправді йдеться про спосіб нашого підходу до цього питання: в Церкві і як Церкви. Через спільне слухання, обмін думками та спільне вироблення розв’язань. Насправді чимсь дуже природним є неприготування суто вертикальних рішень — не мирських, а духовних, добре обґрунтованих рішень. Це вимагає взаємного слухання і взаємного запитування, якою є воля Бога».