Спинитись, щоб побачити Бога

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 15 липня

Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла».

Там, де є дві жінки, завжди можна знайти причину для сварки. Тут цих сестер рятує присутність Ісуса. Оскільки ця історія не завершена, то кожен із нас має сам її закінчити. І це залежить від того, прийму я слова Ісуса чи ні…

Марта і Марія. Можна вважати одну доброю, іншу — поганою, але не поспішаймо — тут щось значно глибше.

Марта. Запросила Ісуса і, можливо, дванадцятьох Його учнів до свого дому. Хотіла нагодувати голодних і втомлених сонцем і дорогою чоловіків. Не просто чай і печиво, а шашлик чи печене телятко. Щедра і гостинна жінка, яка знає базові потреби людини: їжа, напій і відпочинок.

Марія. Жінка, що вміє слухати. Вміє бути нижчою від того, кого слухає, виявляючи повагу. Ловить кожне слово. Знає вищу потребу людини — бути вислуханою.

Насправді Марта і Марія є у кожному з нас. Найкраще рішення — помирити їх і кожній дати належне місце. 

Марта живе під владою поспіху і перфекціонізму. Якщо нагодувати когось, то повним меню. Потрібно поспішати, щоб ніхто не був голодний (або щоб не сказали, що стіл був порожній). Вона запросила Ісуса у свій дім, але не знайшла часу Його слухати. Аж спинившись, вона згадала, що Він тут.

Зупинімося біля слова спинившись. Коли все на світі треба вже і тут вирішити, можна наробити біди. Лише зупинка і розмова з Богом відкриває суть речей. Марта, спинившись, почала нарікати Ісусові на сестру. Одне речення показало, що вона злиться на Марію, бо та їй не допомагає. Злиться на Ісуса, що Він не помітив, що Марта сама не впорається. Злиться, що Марія дозволила собі сидіти і нічого не робити. Марта собі такого ніколи не дозволяє, бо праця важливіша за молитву…

Спинившись на молитву, я нарешті зможу побачити всі поранені сфери мого життя. І якщо знайду хвилинку, щоб послухати Ісуса, то все, що я роблю, набуде інших відтінків.

Богові не так важливо, що і скільки я роблю. Йому важливо не бути самотнім у моєму серці. Йому важливо, щоб я зупинялася і слухала Його. Щоб помічала не лише скільки всього треба зробити, але і своїх сестер, братів і самого Ісуса.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com