Неподалік від славнозвісної Ясної Гори у Ченстохові, за 40 км, ще є санктуарій Пресвятої Крові Христа.
Там справді є реліквії Крові Спасителя! Це один із таких нечисленних санктуаріїв у світі.
Там служать священники Місіонери Крові Христової.
На кожній Месі
Під час кожної Святої Меси вино перемінюється у Кров Господню, а гостії стають Його Тілом. Приймаючи Тіло Христа, ми приймаємо цілого Христа, бо в кожній часточці консекрованого комуніканта і в кожній краплі консекрованого вина Він присутній повністю. Це — найбільше чудо і найважливіша «реліквія» християнства.
Однак, окрім цього, Церква має також інші матеріальні знаки Божого діяння у світі і в людях, які Його любили. Наприклад, нечисленні збережені донині пам’ятки Страстей Господніх.
Реліквії, що зберігаються в Ченстохові, — це часточка землі з Голготи, куди пролилася кров Ісуса, який помирав на хресті.
Легіонер Лонґін
Як ця реліквія опинилася в Польщі? Її історія однаковою мірою довга і дивовижна. Починається вона від римського солдата, який (згідно з описами євангелістів) пробив списом бік Ісуса, завислого на хресті, щоб упевнитися, що засуджений уже помер. Із тіла Ісуса потекли тоді кров і вода.
Апокрифи кажуть, що того солдата звали Касій (тому, до речі, так звертається до нього інший солдат у «Страстях» Мела Гібсона). Він навернувся і пізніше звався Лонґіном. Деякі перекази ототожнюють Касія-Лонґіна з сотником, який сказав про Ісуса: «Це справді був Син Божий».
Отож Лонґін забрав із місця страти трохи землі, просоченої кров’ю Спасителя, а також губку, яку використовували, щоб поїти Його оцтом. Він забрав ці пам’ятки з собою в Італію, де й зазнав згодом мученицької смерті. Лонґін загинув у Мантуї, на півночі Італії.
Перед смертю він сховав реліквію в металеву коробочку і закопав у місці, яке тоді було далеко поза міськими мурами. Потім там збудували базиліку св. Андрія. Лонґіна поховали біля цінних пам’яток. Гріб і місце укриття реліквії були забуті аж на сім століть…
Віднайдення
804 року сам покровитель базиліки, св. Андрій, об’явився одному чоловікові і вказав йому на місце зберігання реліквії Страстей Господніх. Справа та була такою шумною, аж на місце подій прибув особисто папа римський — Лев ІІІ. Він і підтвердив автентичність знайденої пам’ятки, яку вмістили у спеціально виготовленому релікварії.
Володів тоді тими землями король франків, Карл Великий. Частину землі в релікварії, освяченої кров’ю Спасителя, він узяв для своєї каплиці в Парижі. Все це описав в «Анналах королівства франків» Ейнгард, дворянин і біограф Карла Великого.
Реліквії Крові були вшановувані в Мантуї до 924 року, коли їх сховали в мармуровій урні й закопали, ховаючи від угорського вторгнення, і… знову забули.
Поновне знайдення
Минуло більше сотні років, і 1048 року св. Андрій втрутився у справу вдруге. Він знову об’явився уві сні — цього разу сліпому, колишньому слузі могутнього роду Каносса. Апостол вказав чоловікові місце переховування урни з редіквіями, а також місце поховання св. Лонґіна.
І знову до Мантуї прибув папа римський — теж Лев, але цього разу Лев ІХ. Папа вшанував реліквії, ба навіть хотів їх забрати до Рима. Однак цю ідею мешканці Мантуї сприйняли з таким спротивом, що папі довелося… втікати. Він знайшов прихисток у поблизькому Поліроне, в бенедиктинському монастирі.
Історія другого віднайдення реліквії Крові Христової описана у двох творах: «Про віднайдення Крові Господньої», що був написаний у Мантуї невідомим автором у другій половині ХІ століття, і в хроніці німецького монаха блаж. Германа з Рейхенау.
Мета паломництв
Уже в ХІ столітті храм у Мантуї розбудували, бо до міста прибувало чимдалі більше людей, які прагнули вшанувати Кров Господню. Уздовж доріг, що вели до храму, навіть постали нові святині, де паломники могли знайти притулок і духовну опіку.
На жаль, до наших часів збереглася дуже невеличка частина цієї реліквії, бо губку та більшість землі з релікварію спрофанували й викинули австрійські солдати 1848 року. Тоді було також знищено перші начиння, в яких реліквії зберігалися.
Сьогодні реліквії землі з Кров’ю Спрасителя замкнені в урні з зеленого мармуру, а побачити їх можна тільки у Велику П’ятницю.
Санктуарії Крові Христової
У ченстоховському санктуарії зберігається невеличка часточка реліквій з Мантуї, привезена туди 1989 року.
Також у світі є кілька санктуаріїв, які зберігають часточки первісної реліквії, яку зберіг св. Лонґін: у німецькому абатстві Вайнгартен (туди передав свою частку імператор Генріх ІІІ у 1055 році). Також вшанування реліквії Крові Господньої відбувається в Брюгге, що в Бельгії. Але походження тієї реліквії відносять до Йосифа Ариматейського, який омивав тіло Спасителя перед похованням.
Не можна безпосередньо назвати реліквією Крові Спасителя спис Лонґіна, яким сотник пробив бік Ісуса, але безсумнівною є пов’язаність цих історичних предметів. Історія наконечника спису фрагментарна і має певні нез’ясовані місця; історичні джерела говорять і про Єрусалим, і про Константинополь, Париж та Рим після завоювання Єрусалима персами у 614 році. Найвідомішим є «віденський спис», який нині зберігається в імператорському палаці Хофбург у Відні.
Переклад CREDO за: Aleteia, Середньовічний Мілан
Фото: Вікіпедія, Санктуарій Крові Христової, ФБ Sanktuarium Krwi Chrystusa
фінансово.
Щиро дякуємо!
