Зустріч із Богом – це велика подія, якої ми всі прагнемо. Віруюча людина знає, що цей досвід неоціненний, це так званий «turning point» у житті. Атеїст, у впертому запереченні Всевишнього, шукає Його, щоб віднайти шлях за межі смерті.
Часом Бог приходить в іншій людині, в її сповнених радості очах або в стражданні, що кличе про допомогу. Певним є те, що Бог ніколи не залишається байдужим. Але зустрічає Його той, хто Його шукає.
Інколи місця, природа — велич гір і шум річок, безкраї поля — відкривають таємницю Творця і показують багатство та щедрість Його Особи. Споглядаючи їх, входиш у глибоке захоплення Богом і забуваєш про себе.
Декілька днів я провела саме в такому місці: маленьке селище Оєс, Тіроль. Це хутір в Альпах. Місцеві люди загартовані суворими зимами і крутими схилами гір, які щоденно мусять долати. Вражає їхня доброзичливість і побожність, у центрі якої — духовність Розіп’ятого Христа. Кожна гірська доріжка має Хресну дорогу, якою люди моляться, долаючи круті схили. Кожна гора має хрест.
Тут також є свій улюблений святий — сант Ужоп, святий Йозеф Фрайнадеметц. Він походить з Оєса, з цих безкраїх гір, де навіть улітку лежить сніг. Його рідний дім (тепер невеликий місійний центр) завжди повний людей, які приходять сюди помолитися; а його зображення є чи не на кожному кроці в цій місцевості: чи то в церкві, чи на стінах будинків, чи на інформаційних дошках.
Йозеф походив зі звичайної родини фермерів, де було 13 дітей. Четверо померли після народження. Діти здобули початкову освіту, але навчалися тільки взимку, коли не потрібно було допомагати батькам на фермі. Йозеф був дуже здібним до навчання, тому місцевий торговець тканинами, друг родини, домовляється, що він може продовжити освіту в Бріксені — містечку поблизу Оєса. Хлопець щоденно ходить до різноманітних добродіїв, щоби принаймні раз на день щось з’їсти. Його батьки не могли допомогти фінансово. Але оцінки цього учня були найкращими. Він блискуче закінчує семінарію і здійснює своє велике бажання — стати священником.
Два роки Йозеф працює в парафії св. Мартина. Своєю добротою та працьовитістю він здобуває серця пастви. Годинами він іде, щоб відвідати хворих, уділяє Таїнства і катехизує.
Але Бог кличе його до більшого: Йозеф хоче стати місіонером, щоби принести Христа язичникам. Він пише листа до місцевого єпископа та до Арнольда Янссена — засновника місійного товариства, і просить про дозвіл стати місіонером. Згода їх обох підтверджує Йозефу, що він на правильному шляху.
Після дуже короткого приготування він виїжджає на місію в Китай. Тут Йозеф зазнає справжнього хреста: чужинець, якого не розуміють і який викликає недовіру, сприймається місцевими як загроза. Незабаром отець розпочинає працю в далекій провінції Піднебесної імперії, а його перша паства налічує не більше ста осіб. Це регіон Конфуція, де християнство є чужою релігією загарбників. Але любляче серце Йозефа, тепла усмішка і невтомна праця роблять своє. Він подорожує від села до села, проголошуючи Христа. На час його смерті від тифу його паства вже становила понад 40 000 вірних. Його місійний подвиг виснажив тіло, він не мав сили боротися з тифом і розділив долю багатьох китайців, які померли від епідемії.
Дуже швидко на могилу Йозефа Фрайнадеметца почали приходити місцеві люди, парафіяни, щоб помолитися за його заступництвом. Він мав славу святого. Коли Китай захопили комуністи — могилу місіонера сплюндрували, а його кістки спалили, щоб від нього нічого не залишилося. Але люди пам’ятали про «Фу Шенфу» — радісного священника.
Тут, в Оєсі, в серці Альп, на тексти листів Йозефа написано пісні. Його ім’я і приклад любові до Бога мають велику шану. Бог не потребує багато. Він дає нам зернинку, яка може принести величезний плід. Нам потрібно любові та відваги, щоби це зерно прийняти і дозволити йому вирости й принести плід.
Фу Шенфу — щасливий священник. Його життя було позначене хрестом: він залишив батьківщину і сім’ю, яку дуже любив; він багато страждав і приніс себе в чисту жертву для людей, яким служив. Але це життя також мало повноту і великий сенс: Йозеф приніс любов і віру до великої кількості людей, яким він показав Бога — щедрого Творця, що прагне любити своє створіння.
фінансово.
Щиро дякуємо!
