Нерідко можна почути чи прочитати, що Папа Пій Х був закостенілим суворим догматиком, який не розумів реалій сучасного йому світу, а тому тримав Церкву залізною рукою, переслідуючи будь-яку свободу думки (ще може бути щось про «середньовічну інквізицію» з набором усіх належних штампів).
Та перш ніж сліпо брати це на віру, можна згадати Папу Бенедикта XVI, якого супротивники затаврували як впертого реакціонера, невблаганного «інквізитора» і «Божого ротвейлера» — що не мало нічого спільного з реальністю.
Навіть у сучасному реформованому календарі спомин святого Пія Х має ранг обов’язкового спомину, що свідчить не лише про святість життя цього Папи, а й про його важливий внесок у життя і науку Церкви.
Він добре відомий тим, що засудив модернізм — найбільшу морально-духовну загрозу свого часу — і зобов’язав усіх священників скласти відповідну присягу, оскільки вбачав у ньому величезну небезпеку. Сьогодні, дивлячись на масове відступництво і зневіру, на викривлення ключових антропологічних понять і знищення базових цінностей, на кризу віри і моралі навіть всередині самої Церкви, не можна не зауважити провіденційної правоти Пія Х.
Однак є й багато інших речей, на які варто звернути увагу сьогодні, у день його спомину.
1.Джузеппе Мелькіоре Сарто виріс у бідній багатодітній родині сільського листоноші і швачки. Щоб навчатися у школі, він мусив щодня проходити по 14 кілометрів пішки туди й назад; дорогою він часто знімав взуття і ніс його у руках, щоб воно довше служило. Бепі, як звала його мати, хоч і навчався на «відмінно», був жвавим і непосидючим хлопцем, а тому часто отримував на горіхи від свого шкільного вчителя за порушення дисципліни. Однолітки дражнили його за пошарпаний одяг і скромні обіди, що матір давала йому з собою до школи, однак попри всі негаразди хлопець зберіг добру вдачу і міцну віру: за будь-якої погоди відвідував щоденну Месу, а у 15 років отримав стипендію на навчання у семінарії.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Пій-Х-кухня.jpg)
Кухня батьківського дому Пія Х
2.Ставши священником, Джузеппе Сарто зробив наріжним каменем свого служіння допомогу бідним і хворим. Він навіть ризикував власним життям, коли під час епідемії холери самовіддано уділяв Таїнства її жертвам. Через деякий час його блискучий розум та людські якості привернули увагу ієрархів Церкви, і його почали призначати на відповідальні куріальні посади. Але й після цього він не відцурався свого скромного походження, знаходячи час на душпастирство «з людським обличчям».
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Пій-Х-молодості.jpg)
Молодий Джузеппе Сарто
3.Коли Джузеппе Сарто висвятили на єпископа, він приїхав провідати свою матір. Поцілувавши перстень, що був знаком його нового сану, вона вказала на свою власну обручку і промовила: «Ти би не мав цього прекрасного персня, сину, якби я не мала цього».
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Мама-Пія-Х.jpg)
Матір Пія Х, Маргарита Сарто
4.Як Папа він мав дуже красномовний девіз: «Instaurare Omnia in Christo», що означає «Відновити все у Христі». Всупереч думці своїх супротивників, він не мав на меті «законсервувати» Церкву — він прагнув відродити віру, поставивши у її центр Ісуса і захистивши й зберігши те, що мало залишатися незмінним за будь-яких умов: Його вчення. Саме для цього він запровадив низку змін і реформ — зокрема, у сфері канонічного права, літургії, освіти і катехизації.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Обрання-Пія-Х.jpg)
Проголошення Пія Х новим Папою
5.Однією з найважливіших місій свого понтифікату Пій Х вважав відновлення євхаристійної побожності, яка перебувала у тривалому занепаді після французької революції та інших соціальних і політичних потрясінь у світі. Він наголошував на необхідності регулярно і благочестиво приступати до Таїнства Євхаристії і знизив мінімальний вік Першого Причастя до семи років. Хоча на перший погляд це може здатися суто емоційним жестом, насправді ж Пій Х чудово розумів, що Таїнство може залишити набагато глибший відбиток у свідомості дитини, ще не зіпсутої довколишнім цинізмом. До того ж, Папа вважав, що це зможе заохотити до кращого виконання своїх християнських обов’язків і дорослих, які мають бути гідним прикладом своїм дітям.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Пій-Х.jpg)
Пій Х за роботою
6.Пій Х дуже буквально дотримувався заклику Ісуса Христа «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких Царство Небесне» (Мт 19, 14). Його часто бачили у компанії малих дітей, що сиділи біля підніжжя папського трону і могли говорити з Папою про все, що їх цікавить. Однак його внесок у навчання юного покоління не обмежувався тими дітьми, які мали доступ до папського палацу: Пій Х доклав величезних зусиль, щоб забезпечити належну катехизацію дітей і дорослих в усьому світі. Результатом цієї праці стало укладення Катехизму, що простою і доступною мовою пояснював основи віри.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/7bb95cd5f8097c58a6ceace75639b7e3.jpg)
7.Ставши Папою, Пій Х приніс із собою до папського палацу прості побутові звички, які дивували, а подекуди й жахали його оточення. Він скасував звичай, згідно з яким Папи обідали на самоті, і почав запрошувати на трапези друзів, щоби було з ким потеревенити. Після коронації він відмовився носити коштовний папський хрест, надавши перевагу звичайному позолоченому. Коли його спитали про це, Папа відповів: «Я завжди носив цей хрест і не привіз із собою ніякого іншого». Пій Х також мав прикру звичку чистити перо своєї чорнильної ручки власними манжетами. Це було не так помітно, поки він носив чорну сутану; однак після того, як його повсякденним одягом стала білосніжна папська сутана, це стало справжньою проблемою — особливо для ватиканських праль.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Пій-Х-_.jpg)
8.Пій Х принципово не надавав ніяких преференцій членам своєї родини. Його брат став листоношею, як і їхній батько, а його улюблений племінник, ставши священником, служив на звичайній сільській парафії. Одного разу його спитали, чому він не зробив графинями своїх незаміжніх і небагатих сестер, які тихо мешкали у Римі. Папа відповів: «Я зробив їх сестрами Папи, що я ще можу для них зробити?»
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/сестри-Пія-Х.jpg)
Сестри Пія Х: Марія, Роза, Анна
9.Пій Х увійшов в історію як перший Папа, що побачив кінофільм. То була короткометражна стрічка про реконструкцію дзвіниці святого Марка у Венеції — і вона підкорила серце Папи, який до свого обрання був патріархом Венеції. Він багато разів переглядав фільм, — зі сміхом, щирою радістю і власними коментарями, — адже на плівці він бачив багатьох своїх друзів і знайомих.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Пій-Х-Венеція.jpg)
Джузеппе Сарто залишає Венецію
10.Понтифікат Пія Х тривав 11 років: з 3 серпня 1903 по 20 серпня 1914 року. Він помер у Ватикані від серцевого нападу, менше ніж через місяць після початку Першої світової війни — є думка, що саме це остаточно підкосило здоров’я 79-річного Папи, який дуже хвилювався, спостерігаючи за подіями у Європі, які були передвісниками війни, хоча у той час ще ніхто не міг усвідомити собі ні її масштабів, ні її наслідків для світу.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2023/08/Пій-Х-смерть.jpg)
Ольга Герасименко, CREDO