Успіння Пресвятої Богородиці, згідно з традицією Східної Церкви, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року. Католицька Церква та більшість Православних Церков світу святкують Успіння 15 серпня, і вже з 1 вересня 2023 р. УГКЦ та ПЦУ переходять на новий календар. Сьогодні, 28 серпня, — останнє таке святкування.
Передує святу Успенський піст, який триває два тижні.
Як пише РІСУ, з апокрифів відомо, що за три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід до вічності.
Згідно з церковним переданням, цього дня апостоли полишили місця своєї проповіді та чудесним способом зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатися з Пресвятою Богородицею та поховати Її тіло. Згромаджені навколо Її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, у якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала свою чисту душу в руки свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорів.
Тіло Пречистої Богородиці апостоли перенесли до Гетсиманії, де була гробниця Її батьків та чоловіка, Йосифа-Обручника. У дорозі до гробу процесію апостолів супроводжувала чудесна світла хмара та сонм ангелів.
Церковний переказ розповідає, що апостол Тома, який прибув із запізненням, засмутився, що не зміг бути біля Богородиці в останні хвилини Її земного життя. Щоб він міг попрощатися з Її тілом, апостоли відкотили надгробний камінь. Але, на подив усіх, всередині були тільки ризи Діви Марії. Її тіло, як і душа, було взяте Господом на Небо (в латинській традиції це свято звідси взяло назву Внебовзяття).
Літургійний культ Богородиці особливо розвинувся після Третього Вселенського собору в Ефесі (431 р.). Тоді свято Успіння мало назву «Свято Марії-Богоматері». Свою нинішню назву воно отримало у VІ ст. Імператор Маврикій (582-602) наказав святкувати Успіння по всій візантійській імперії. На заході традицію святкування запровадив папа Сергій І (687-701). А 1950 року папа Пій ХІІ проголосив догмат, що «Непорочна Божа Мати, Пріснодіва Марія, сповнивши біг свого земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави».
Отці Церкви, св. Андрій Критський та св. Іван Дамаскин, склали чудові проповіді до свята Успіння. Останній також говорить про чудесне вознесіння Богородиці.
Вирізняється це свято з-поміж інших і в літургійному плані. Саме в цей день в храмах відправляється Єрусалимська Утреня — богослужіння, яке здійснюється тільки двічі на рік: у Страсну п’ятницю і на Успіння.
В Україні празник Успіння Пресвятої Богородиці отримав особливе вшанування. Так, головні монастирі-лаври Українських Церков — православні Києво-Печерська, Почаївська та греко-католицька Унівська присвячені цьому святу.