Розарій для подружніх пар. Радісні таємниці.
Читайте також: Як молитися Розарій
1.Благовіщення
Уривок зі Святого Письма:
«Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, із Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї, ангел сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками”. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька… Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї» (Лк 1, 26-32; 38).
Біблійна сцена Благовіщення показує нам повноту часів, тобто повноту об’явлення любові Бога до людини. Бог вирішує прийти до людини, щоб шукати і спасати її, тобто любити і вчити любити. Діалог Марії з Божим посланцем — це найдивовижніша розмова в історії людства. Марія вірила у щось неймовірне. Вона вірила, що насправді для Бога немає нічого неможливого. Вона довіряла Йому більше, ніж собі. Вона стала новою Євою. Не повторила драми первородного гріха. Вона не зосереджувалась на своїх сумнівах і страхах. Вона віддала себе і своє життя у виключне розпорядження Бога. Бог «зачекав» із благовіщенням своїх планів, поки Марія не вийшла заміж за Йосипа. Він хотів, щоб Його Син мав не лише земну Матір, але й був захищений любов’ю святого подружжя!
Марія — це наш провідник у вірі та молитві довіри. У нашому повсякденному житті Бог постійно звіщає нам свою спасенну волю: через голос совісті, різні зустрічі та заходи, а насамперед — через Євангеліє, в якому записані слова та діяльність Христа.
Дивлячись на позицію Марії в сцені Благовіщення, в хвилині тиші я роздумую:
- Наскільки я відкритий для Бога?
- Як я можу допомогти своїм близьким зробити нашу сім’ю більше схожою на Святе Сімейство Ісуса, Марії та Йосифа?
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
2.Відвідини святої Єлизавети
Уривок зі Святого Письма:
«Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радості здригнулась у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа”. Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого» (Лк 1, 39-45. 56).
У момент Благовіщення Марія повністю відкрилася на Бога. Вона до кінця довірила Йому себе і своє майбутнє. Плодом цієї відкритості на Бога була відкритість Марії на людину. Що більше хтось пов’язаний із Богом, то більше він любить людей. Любов до Бога нерозривно пов’язана з любов’ю до ближнього. Ось чому атеїсти виявились найбільшими тиранами і вбивцями в історії людства.
Марія поспішає до своєї родички похилого віку, яка чекає дитини і якій потрібна допомога. Вона йде до Єлизавети не лише щоб відвідати її, але й послужити їй присутністю та жертовною допомогою протягом трьох місяців. Марія йде не сама, а зі Втіленим Богом, якого носить під серцем. Через відвідини Єлизавети Мати Ісуса нагадує нам, що віра без діл мертва. Християнська віра — це віра не лише в те, що Бог існує, а що Він є Любов; віра — це також спосіб життя, який полягає у жертовній відданості тим, хто найбільше потребує нашої присутності та допомоги, наших слів і справ любові. Це особлива турбота про близьких у родині.
У хвилині тиші я задумуюся про свою віру:
- Чи виражається вона у відвідуванні з любові тих, хто потребує моєї допомоги?
- Чи завдяки моєму ставленню сім’я, в якій я живу, стає знаком особливої присутності Бога та любові до людини?
- Чи поводжусь я так, щоб мої рідні могли повірити в любов?
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
3.Народження Ісуса
Уривок зі Святого Письма:
«Пішов також і Йосиф із Галилеї, з міста Назарету, в Юдею, в місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого Сина первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк 2, 4-7).
Євангеліє представляє Боже Народження як повноту об’явлення любові Бога до людини. Народження кожної дитини на цій землі має сенс і стає знаком надії саме у світлі таємниці Народження Божого Сина. Він прийшов у цей світ не в розкоші та матеріальному достатку, а навпаки: з самого початку Він поділяв долю дітей, яким загрожував егоїзм та цинізм дорослих. У Божій Дитині любов невидимого Бога стала для нас видимою, щоб ми могли в неї вірити повністю і безповоротно. Християнин — це той, хто вірить у любов і хто довіряє себе та своїх близьких Божій любові. Це той, хто вчиться у Сина Божого любити вірною, видимою любов’ю, втіленою в словах і вчинках, у присутності, старанності та відповідальності.
Бог народжується в нас і в наших сім’ях, коли ми приймаємо Його зі вдячністю та любов’ю. Ми знаємо, що життя кожного починається із зачаття; але радість життя починається тоді, коли ми приймаємо любов від Бога і людей, та коли ми самі стаємо безкорисливим даром для своїх близьких. Бог приходить до нас, щоби кожен із радістю та вдячністю повернувся до Нього!
У хвилині тиші я роздумую:
- Чи поводжусь я так, щоб Бог міг щодня заново народжуватися в моєму серці та розумі?
- Чи допомагаю я своїм рідним приймати не тільки Божу любов, а й Божу правду, яка звільняє і перемінює їх, і як саме?
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
4.Жертвування Ісуса в храмі
Уривок зі Святого Письма:
«І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели Його в Єрусалим поставити Його перед Господом, як то написано в Господньому законі… Батько Його і мати дивувалися тому, що говорилося про Нього. Симеон же благословив їх і сказав до Його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; Він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець”» (Лк 2, 22; 33-35).
Марія та Йосиф принесли Ісуса до храму. Це святе подружжя знає, що кожна дитина — це власність Бога і що Бог доручає її піклуванню батьків та інших вихователів. Кожен мудрий і відповідальний батько чи мати знають, що не можуть самостійно впоратися зі шляхетним вихованням дитини. Вони також знають, що привести дитину до Бога — це найкраща гарантія того, що вона зростатиме в мудрості та благодаті з Богом і людьми. Євангельська сцена жертвування Ісуса в храмі також нагадує нам, що виховання дитини пов’язане з труднощами, а іноді і з болісними стражданнями. Але ця праця і страждання благословенні, доки батьки й діти залишаються вірними Богу, Євангелію та совісті.
У реаліях земного життя подружня та батьківська любов — як і будь-яка справжня любов — вимагає від кожного з нас щодня жертвувати Богові й людям свій час, любов і турботу, присутність і чуйність, радість і страждання. Любити — це ділитися з іншими тим, хто я є, а не лише тим, що я маю.
У хвилині тиші я роздумую:
- Чи можу я залишатися вірним Богові та близьким мені людям, зокрема, у стражданнях та зреченні?
- Чи можу я жертвувати Богу та ближнім те, що я отримав від Бога, тобто своє існування та свою здатність любити?
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
5.Знайдення Ісуса в Храмі
Уривок зі Святого Письма:
«Батьки Його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як Йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж Його про те не знали. Гадаючи, що Він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали Його шукати між родичами та знайомими, а не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там Його шукати. Через три дні знайшли Його у храмі, як Він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що Його слухали, чудувались Його розумові й відповідям. Побачивши Його, вони були здивовані, й сказала Йому Його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько Твій і я, боліючи, Тебе шукали”. Він же відповів їм: “Чого ж ви Мене шукали? Хіба не знали, що Я маю бути при справах Отця мого?” Але вони не зрозуміли слова, що Він сказав їм» (Лк 2, 41-51).
Марія та Йосиф повністю присвятили своє життя Ісусу. Він залишався в центрі їхньої уваги й турботи. Коли, повертаючись із Єрусалима, вони згубили Його з ока, то відразу ж із болем і тривогою почали шукати. За три дні вони знайшли Ісуса в храмі. Храм — це найпрекрасніше місце, де батьки можуть знайти своїх дітей.
Бути подружжям і батьками — це постійно шукати добра для своїх близьких. Це — знати, що насправді любити ближнього може тільки той, хто насамперед і понад усе шукає Бога, Його любов та правду, Його присутність і благодать. Коли Марія та Йосиф знайшли Ісуса в храмі, вони зрозуміли, що Він зовсім не загубився чи сховався, а що Він був там, де міг пояснити людям таємницю справжнього Бога, який розуміє і любить людину. Бути людиною віри і любові означає роздумувати зі Марією про слова та вчинки Ісуса. А також розповідати зі вдячністю про великі Божі діла. Це — постійно дивуватися Божій милосердній любові, яка шукає нас, спасає і звільняє.
У хвилині тиші я роздумую:
- Чи зберігаю я, як Марія, у своєму серці слова та вчинки Ісуса?
- Чи роблю я висновки з історії спасіння?
- Чи щодня заново шукаю Бога, який любить мене і вчить любити?
- Чи зустрічаюсь я разом з усією сім’єю в храмі з Христом, який залишився для нас присутнім у Євхаристії та інших таїнствах?
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Інші частини Розарію для подружніх пар:
Таємниці Світла
Скорботні таємниці
Славні таємниці
Переклад CREDO за матеріалами: modlitwy24.pl
Інші записи Розарію:
Розарій із роздумами отця Доліндо Руотоло
Розарій із роздумами архієпископа Фултона Шіна
Розарій із молитвою про зцілення та звільнення від гріхів
фінансово.
Щиро дякуємо!
