Наша віра в ангелів-хранителів — це один із найбільших скарбів католицької віри, але також і один із наших великих каменів спотикання.
Ангели-хранителі — це великий скарб, бо всім подобається ідея, що ангели піклуються про нас; і люди всіх часів і народів, від давнини до сьогодення відчували, що їм допомагають дружні духи. Вони також є одним із наших найбільших каменів спотикання, тому що в них легко не повірити, оскільки ми не можемо їх бачити, а їхні дії рідко сягають рівня чудес.
Але найбільші мислителі Церкви та видатні діячі Старого Завіту, а також Псалми та вчення Церкви погоджуються з Ісусом, що кожен з нас має ангела-хранителя. Тож і наше захоплення ангелами, і наша до них недовіра потребують трохи роз’яснень.
Ось чого Отці Церкви навчали про ангелів-хранителів.
По-перше, ті назви, якими Отці називають ангелів-хранителів, пояснюють їхню суть. Вони використовують грецькі слова, які означають «хранителі», «охоронці», «вартові», «сторожі» і «захисники». Вони також називають їх «наглядачами», які організовують і керують нашим життям, і «помічниками», які роблять внески у наші плани.
Це відповідь на основну причину не вірити в ангелів-хранителів: надмірна визначеність. Науковці, філософи та літературні критики застерігають від наведення кількох причин там, де потрібна лише одна, і наша невіра в ангелів часто зводиться до цього: якщо ви пережили ДТП на автомагістралі, на це є десяток причин, які ви можете назвати до того, як вкажете на ангелів, починаючи зі справного гальма та паска безпеки.
Але коли військова частина захищається від несподіваного нападу, її безпека покладається на сторожів, охоронців, керівників і помічників, на всіх одночасно; і може бути не зовсім зрозуміло, що саме стало вирішальним. Те ж саме з відбувається з ангелами і нами.
По-друге, Отці пояснюють, від чого саме захищають нас наші ангели.
Наше заперечення є результатом того, що нам здається, що ангели-хранителі у першу чергу рятують нас від фізичної небезпеки, але Отці вважали їхньою головною роботою наш порятунок від духовної небезпеки.
«Ангели допомагають нам вистояти проти злих сил», — казав святий Іларій. Фактично, він каже: «Якби ми не мали ангелів-хранителів, ми не могли би протистояти численним і потужним нападам злих духів».
Коли ми думаємо про війну з демонічними силами, ми уявляємо щось на зразок невидимих кажанів із пекла, що бомбардують нас, поки небесні ангели їх збивають. Натомість Отці описують, як демони збурюють наші душі, тоді як ангели приносять лагідне відсвіження. У «Житії святого Антонія» за авторством святого Афанасія написано, як святий страждає від диких і несамовитих нападів демонів, але «видіння ангелів діє тихо і мирно, пробуджуючи радість і звеселяючи».
Це той тип ангельського захисту, якого ми сьогодні потребуємо найбільше, бо наша культура, сповнена нудьгування і розсіяності, спонукає нас шукати дикого і шаленого збудження, яке є прямою протилежністю ангельського спокою.
Крім того, Отці Церкви — як і літургія Хрещення — нагадують нам: сатана претендує на рід Адама, а хрещення — це наше зречення сатани. Ангели-хранителі — це «ангели миру», які допомагають нам пережити це зречення.
По-третє, Отці кажуть, що ангели-хранителі спонукають нас до покаяння.
Як відбувається вищезгадане зречення від диявола? Через покаяння.
Диявол спонукає вас піддатися спокусі та стати рабом гріха. Ваш ангел-хранитель надихає вас чинити опір саме через приниження й самозречення, що бере під контроль ваші апетити. У стародавній християнській праці «Пастир Герми» ангел-хранитель описаний як «ангел покаяння», що «тримає диявола у своїй владі».
Отці Церкви знову і знову наголошують, що ангели заохочують нас до покаяння — те, що ми яскраво бачимо у третій таємниці Фатіми.
То що ж, ангели-хранителі — це все-таки не милі та дружні духи?
Так, вони такі. Вони залишаються ангелами миру навіть тоді, коли закликають до покаяння. Тягар Ісуса легкий, а Його ярмо любе частково тому, що радісні ангели допомагають нам нести його.
Це підводить нас до останнього титулу, який Отці дають ангелам-хранителям: ангели молитви. Святий Климент Александрійський казав ніколи не забувати, що навіть молячись наодинці, ми приєднуємося до ангельських хорів — до наших справжніх невидимих друзів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
