Чому після сповіді повторюються гріхи

Проповідь о. Миколи Мишовського на п’ятницю ХХVIІ Звичайного тижня, рік І (РКЦ).

«Того часу, як Ісус виганяв біса, деякі з людей сказали: “Вельзе­вулом, князем бісівським, Він бісів виганяє”. А інші, випробовуючи, вима­гали від Нього знамення з неба. Знаючи їхні думки, Він сказав їм: “Кожне царство, яке саме в собі роз­ділилося, запустіє, і дім на дім впаде. Коли ж сатана сам у собі роз­ділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів. Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями. Коли ж Я перстом Божим ви­ганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас. Коли сильний, озброївшись, сте­реже свій двір, — його майно в безпеці. Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич. Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той роз­кидає. Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними міс­ця­ми, шукаючи спокою, і, не зна­ходячи, каже: “Повернуся до свого дому, звідки я вийшов”. І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним. Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, жи­­вуть там. І стає останнє тій лю­дині гіршим від попереднього”».

Літургійні читання — тут.