Дикастерій віровчення дав відповідь на шість питань, поданих у липні бразильським єпископом Хосе Неґрі. Ці питання стосуються, зокрема, участі трансґендерів і гомосексуалістів у Таїнствах хрещення і шлюбу.
Відповідь, підписана префектом Дикастерію віровчення Віктором Фернандесом і Папою Франциском, з’явилася на офіційному сайті Ватикану 31 жовтня 2023 року. У цьому документі, зокрема, сказано, що трансґендери можуть приймати Таїнство хрещення і, «за певних умов», бути хрещеними батьками, а «гомоафективні» особи [саме цей термін використовується у документі замість терміну «гомосексуальні»] — бути свідками шлюбу.
Пропонуємо вашій увазі повний текст документа Дикастерію віровчення:
14 липня 2023 року цей Дикастерій отримав листа від Його Високопреосвященства монсеньйора Хосе Неґрі, єпископа Санто-Амаро у Бразилії, що містить деякі питання про можливість участі у Таїнствах хрещення і шлюбу трансґендерів і гомоафективних осіб.
Після вивчення цих питань цей Департамент відповів наступним чином.
Дикастерій відповідає Його Високопреосвященству монс. Неґрі
Наступні відповіді здебільшого повторюють основний зміст того, що у минулому вже було заявлено з цього приводу цим Департаментом.
1.Чи може транссексуал бути охрещений?
Транссексуал — також і той, що пройшов курс гормональної терапії і хірургічну зміну статі, — може прийняти хрещення на тих самих умовах, що й інші віруючі, за відсутності ситуації, де є ризик викликати публічний скандал або дезорієнтацію серед вірних. Що стосується дітей або підлітків із проблемами трансґендерності, то, якщо вони добре підготовлені і бажають цього, вони можуть прийняти хрещення.
Водночас слід враховувати наступне — особливо якщо є сумніви щодо об’єктивної моральної ситуації, у якій перебуває людина, або щодо її суб’єктивної диспозиції до прийняття благодаті.
У випадку з хрещенням Церква навчає, що суб’єкт не отримує освячувальної благодаті, якщо приймає Таїнство без покаяння за тяжкі гріхи, хоча він або вона отримує сакраментальну печать.
Катехизм говорить: «Таке уподібнення до Христа і Церкви, здійснене через Духа, є незнищенним, воно завжди залишається у християнина як позитивна диспозиція до прийняття благодаті, як обітниця і запевнення Божої опіки, як покликання до Божого культу і до служіння Церкві» (ККЦ, 1121).
Святий Тома Аквінський навчав, що коли зникає перешкода для благодаті, для того, хто прийняв хрещення без належної диспозиції, сама сакраментальна печать є безпосередньою причиною, яка спонукає до прийняття благодаті.
Про це згадував святий Августин Гіппонський, кажучи, що навіть коли людина впадає у гріх, Христос не руйнує сакраментальну печать, отриману нею при хрещенні, і шукає грішника, у якому є відбиток цієї печаті, що ідентифікує його належним Христу.
Таким чином можна зрозуміти, чому Папа Франциск хотів підкреслити, що хрещення — це «двері, які дозволяють Христу Господу оселитися в нашій особі, а нам — зануритися у Його Тайну».
Конкретно це означає, що «двері до Таїнств не мають бути закриті з будь-якої причини. Це особливо вірно, коли йдеться про те Таїнство, яке є “дверима”: про хрещення […] Церква — це не митниця, це отчий дім, де є місце для кожної людини з її виснажливим життям».
Отже, навіть коли залишаються сумніви щодо об’єктивної моральної ситуації людини, або щодо її чи його суб’єктивної диспозиції до прийняття благодаті, ніколи не слід забувати про цей аспект вірності безумовної Божої любові, здатної сотворити навіть із грішником невідкличний завіт, непередбачуваний і завжди відкритий для розвитку. Це істинно навіть у тому випадку, коли намір виправитися не виявляється у каянику повною мірою, бо часто передбачуваність нового падіння «не підриває автентичності наміру». У кожному разі, Церква завжди має закликати до повного життя усіма наслідками отриманого хрещення, розуміння яких потрібно постійно поглиблювати і відкривати впродовж усього шляху християнського втаємничення.
2.Чи може транссексуал бути хресним батьком/матір’ю?
За певних умов дорослий транссексуал, який пройшов курс гормональної терапії та хірургічну зміну статі, може бути хресним батьком чи хресною матір’ю. Однак, оскільки цей обов’язок не є правом, пастирська розсудливість вимагає не дозволяти цього, якщо є небезпека скандалу, неправомірної легітимізації або дезорієнтації у виховній сфері церковної спільноти.
3.Чи може транссексуал бути шлюбним свідком?
У сучасному вселенському канонічному праві немає нічого, що забороняло би транссексуальній особі бути свідком під час укладання шлюбу.
4.Чи можуть двоє гомоафективних осіб виступати у ролі батьків дитини, яка має бути охрещена, і яка була усиновлена чи отримана іншим способом — наприклад, через сурогатне материнство?
Для того, щоб дитина була охрещена, має бути обґрунтована надія, що вона буде вихована у католицькій релігії (пор. кан. 868, § 1, 2 o ККП; кан. 681, § 1, 1o ККСЦ).
5.Чи може гомоафективна особа, що має співмешканця, бути хресним батьком/матір’ю?
Згідно з кан. 874 § 1 ККП, 1 і 3 ККСЦ, особа може бути хресним батьком або матір’ю, якщо вона має відповідні для цього кваліфікації (пор. 1-й) і «веде життя згідно з вірою та завданням, яке бере на себе» (3-й) і пор. кан. 685, § 2 ККСЦ). Інша справа, коли співжиття двох гомоафективних осіб полягає не в простому співжитті, а у стабільному і задекларованому спільному житті more uxorio [«як чоловік і дружина»], добре відомому спільноті.
У кожному разі, належна душпастирська розсудливість вимагає мудрого зважування кожної ситуації, щоб охороняти Таїнство хрещення, а особливо його прийняття, яке є дорогоцінним благом і яке потрібно берегти, бо воно необхідне для спасіння.
Водночас слід враховувати реальну цінність, якої церковна спільнота надає обов’язкам хресних батьків, роль, яку вони відіграють у спільноті, і ту увагу, яку вони виявляють до вчення Церкви. Нарешті, можливість того, що інша особа з родинного кола може виступати гарантом правильної передачі католицької віри особі, яку хрестять, також слід брати до уваги, знаючи, що вона може допомагати охрещеному під час обряду не тільки як хресний батько чи мати, але й як свідок обряду хрещення.
6.Чи може гомоафективна особа, що має співмешканця, бути шлюбним свідком?
У сучасному вселенському канонічному праві немає нічого, що забороняло би гомоафективній особі, яка перебуває у співжитті, бути свідком під час укладання шлюбу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
