Він не дав гунам напасти на Рим, а також став першим із Наступників св. Петра, хто був названий «Великим», — це і донині привілей небагатьох.
Святий Лев І Великий, 45-й Папа Римський, був не тільки досвідченим дипломатом і чудовим богословом, а й насамперед — захисником християнської цивілізації. Його діяльність влучно підсумував Бенедикт XVI, який сказав, що «він насправді був одним із найбільших пап, які принесли честь Римському престолу, зробивши значний внесок у зміцнення його авторитету і престижу».
Згідно з Liber Pontificalis, майбутній папа Лев (близько 400-461 рр.) походив із селища в Тоскані (хоча інші джерела вказують на те, що він народився на території сучасної Туреччини). Спірною є і дата його народження, яка коливається між 390-400 роками. Одне можна сказати точно: вже в юні роки він вирізнявся ерудицією та дипломатичним талантом. Ще бувши аколітом, отримував важливі дипломатичні доручення.
Пап Лев займав трон Петра, коли варвари спустошували римські міста, а єдність Церкви руйнували чергові єресі проти природи Христа. Протягом 21 року керівництва Церквою він намагався запобігти наслідкам тогочасної кризи. Питання з єресями були вирішені на Халкидонському Соборі (451 р.), де св. Лев головував через своїх легатів. Собор прийняв догмат про дві природи Христа, об’єднані іпостатичним союзом в одній Особі. Цей Собор фактично завершив період великих христологічних суперечок, що тривали в античності.
Великої мужності вимагала від св. Лева й боротьба з іншим противником — дикими гунами на чолі з Аттілою, перед якими тремтів увесь тогочасний світ. Коли варвари підійшли до воріт Рима, Великий Папа зустрів їх особисто і вів переговори про порятунок міста та його жителів. Невідомо, як саме відбувалася розмова папи з каганом, але після неї гуни утрималися від нападу й відступили. Коли згодом короля запитали, чому він поступився перед однією людиною, він відповів: «Я бачив при ньому двох світлих мужів (свв. Петра й Павла), які погрожували мені вогненними мечами».
За кілька років ситуація повторилася з вандалами, і хоча папа Лев не зміг переконати їхнього короля Гензеріка утриматися від нападу на Рим, проте умовив не проливати марно кров римлян і не спалювати будинки, а також пощадити багато святих місць, де ховалися беззахисні люди.
Лев Великий прославився як ревний пастир. Після його смерті нам залишилися понад 100 проповідей та 140 листів. Багато з них містять богословські вчення і збереглися донині; на них ще посилалися під час Тридентського Собору (1545-1563). Сьогодні твори святого папи також надихають вірних до гарячої молитви та вкорінення в Богові. Цей Єпископ Рима наголошував на важливості папи як захисника єдності віри. Його життя — образ неустанної боротьби на захист Церкви.
1754 року папа Бенедикт XIV голосив св. Лева Великого Вчителем Церкви. Його мощі поховані при вході в базиліку св. Петра в Римі, а на гробі зроблено напис: «Як за життя беріг Церкву, так після смерті чуває при її вході».
Святий Лев Великий — покровитель музикантів і співаків.