Святий о. Піо листувався з багатьма людьми, які завдяки його порадам починали бачити Божу присутність у довколишній дійсності. Може, це запрошення святий стигматик скеровує сьогодні також і до вас, щоб ви дозволили себе повести адвентовими стежками? Замість того життя, в якому ми зараз перебуваєте, з його щоденними проблемами, радощами і сподіваннями внутрішньо оновитися.
Адвент — це особливий заклик шукати близькості Господа. Отець Піо радив не відмовлятися від читання Святого Письма та побожної літератури. Він вважав, що хороші книжки сприяють зростанню людини. До однієї зі своїх духовних дочок він писав так:
«Було би добре, якби ти зробила з цього читання наснажливі висновки і позбулася упереджень щодо стилю і форми, в яких писано ці святі книги».
Перипетії однієї дружби
Пам’ятаю, студентом-першокурсником я з запалом почав читати «Щоденник: Боже Милосердя в моїй душі» авторства св. Фаустини, про який чув так багато доброго. Вже через кілька сторінок у мене пропала охота це читати. Я думав: ну скільки можна себе обвинувачувати перед Богом? Абсолютно не розуміючи святу, я боровся з собою, щоб читати далі, — але не дав ради, «вивісив білий прапор». Умовно кажучи, «перервав стосунки з Фаустиною після початкового захвату», щоб повернутися до неї згодом.
Я прочитав цю саму книжку, але вже з користю для духовності, після того як минуло десятиліття. Під час перечитування я знайшов у «Щоденнику» смак. Вочевидь на першому курсі ще було зарано знайомитися з таким текстом. Я повинен був пройти, як кожна людина, певний духовний процес, найкращий учителем у якому є Святий Дух.
Що мені дасть це читання?
Тому й Падре Піо просив, щоб, вибираючи духовну літературу, запитувати Господа Ісуса у смиренні і благанні — що на сьогодні буде для мене найкращим. Чи я вже маю якусь книжку на Адвент, яка поможе мені впоратися з чимось, що відбирає у мене повноту життя з Богом?
У міському транспорті я часто бачу людей, що читають різні бестселери. Однак це не завжди книжки, які, поза розвагою або сенсаціями, насичують душу. Пам’ятаю, як багато років тому один із відомих кухарів, огрядний чоловік, рекламував щось зі слоганом «Я знаю, що їм добре». Парафразуючи: чи «я знаю, що те, що я читаю або переглядаю, — добре?»
Містик із П’єтрельчіни продовжує в цьому листі до духовної дочки:
«Якщо йдеться про твій вибір читання, то я не приховуватиму, що він не найкращий. Зізнаюся, що я також проживав подібну ситуацію, і якби милосердний Господь відповідної миті не показав би мені цього, — хтозна, до чого б я дійшов».
Згашений містик
Святий о. Піо зазначає, що він сам не відчував ані найменшого потягу до книжок, які могли би заплямувати невинність і добре виховання:
«Я мав якусь природну огиду до будь-якої непристойності, навіть найменшої. У книжках (порядних, звісно, навіть якщо світських) я не шукав нічого поза знанням та відпочинком духа. Але, попри мої невинні наміри, це читання залишило в моєму серці тяжкі рани. Якби не це, я читав би їх і надалі, втрачаючи можливість здобути хоч одну чесноту. Найгірше, однак, було те, що вони викликали охолодження моєї любові до Бога».
Падре Піо зізнається, що пильна милість Небесного Отця уберегла його від численних духовних небезпек і падіння. Він підкреслює, що Бог із батьківською турботливістю наполегливо шукав способу прикликати його до себе. Святий капуцин пише відверто:
«А я, дурний, утікав; але зрештою Божа благодать мене перемогла. Який же я був щасливий від того, що добрий Отець мене переміг! (…) Жахає мене шкода, якої завдає брак читання Святого Письма».
Але потім він зі спокійним серцем і в прославі підводить підсумок:
«Нехай буде благословенний делікатний Жених, який виявив стільки терпеливості й доброти до мене, нещасного!»
Для кожного з нас Адвент може стати «кайросом» (грецьке καιρός — відповідний момент, належна пора), часом, сприятливим для добрих рішень.
І заохочую подивитися це відео.
Переклад CREDO за: Патрик Лубричинський, Opoka
фінансово.
Щиро дякуємо!
