Вчорашня загальна аудієнція завершилась виступом циркових колективів. Серед учасників були також українські гімнастки, які елементами українського танцю нагадали присутнім про війну в Україні.
Наприкінці загальної аудієнції у середу, 17 січня 2024 р., перед Папою Франциском та паломниками в залі Павла VI, виступили представники двох циркових колективів: «Royal Circus» та «Circo equestre Montico». Чотири українські артистки, які тепер працюють у «Royal Circus», виконали мистецьку композицію з елементами українського народного танцю. Увесь виступ творчих колективів був присвячений Україні, повідомляє Vatican News.
Ангеліна на загальній аудієнції
Одна з українських артисток — повітряна гімнастка Ангеліна Федорченко — поділилася враженнями про цю подію.
«Мені дуже сподобалось і ми дуже хвилювалися, але все пройшло добре. Ми були там для того, щоб передати певне повідомлення: по‑перше, щоб розповісти про цирк, а по‑друге, щоб нагадати людям про війну в Україні», — сказала гімнастка. Її прагнення — щоб закінчилась війна, «щоб продовжували допомагати». «Сподіваюся, ми змогли це донести. На сцені було багато наших прапорів. Я знаю, що Папа побачив і все зрозумів. Сподіваюся, всі у світі розуміють нашу проблему в Україні, і що ми не самі».
Доносити світові те, що відбувається в Україні, Ангеліну спонукає також її власна історія. «Я з Харкова, — каже вона, — і від першого дня війни життя людей там повністю змінилося, тепер усе по‑іншому. Це не нормальне життя. Тому потрібно, щоб війна закінчилась, і я дуже хочу, щоби світ допоміг нам і щоб ми швидше здолали це зло — тому що це зло, і люди не можуть жити в таких умовах». Спортсменка розповідає, що внаслідок обстрілів у Харкові був пошкоджений також і її будинок, у мікрорайоні Салтівка. Там залишилась її бабуся, хоча в квартирі досі немає вікон. «І ви знаєте, яка тепер температура: дуже холодно в Україні, — каже Ангеліна майже у відчаї. — І я не знаю, чи є сенс знову міняти житло, тому що ти ніколи не знаєш, чи знову ‘прилетить’, чи не ‘прилетить’, — і це найгірше. Мій тато теж із Харкова, він служить. І дуже сумно, що й він, і молоді хлопці змушені іти й ціною власного життя захищати наші землі».
У Харкові Ангеліна побувала минулого літа, вперше за три роки. Її вразило те, що в усіх людей сумні очі, багато людей — самотні. Розповідаючи про атмосферу, яка панує в місті, вона підкреслила: «Харків не хоче бути з росією, і ми намагаємося показати це з перших днів».
Молода гімнастка згадує, якою була Північна Салтівка до відкритого вторгнення, коли всі там хотіли жити, бо там були високі, гарні будинки… «Тепер там нема нічого, — додає вона з сумом. — Це просто дірки, величезні дірки у величезних будівлях. Я навіть боюся думати, де зараз ці люди, що з ними і що вони робитимуть». Ангеліна додає, що ті мешканці Харкова, які хотіли виїхати, вже виїхали, а ті, які вирішили залишитися, стараються якось вижити в цих умовах.
фінансово.
Щиро дякуємо!
