Життя Ісуса на землі має бути для нас прикладом для наслідування. Особливо це стосується Його молитовного життя.
Катехизм Католицької Церкви підкреслює, що Він молився перед кожною важливою подією у своєму житті:
«Ісус молиться перед вирішальними моментами своєї місії: перед тим, як Отець свідчить про Нього при Його Хрещенні та Преображенні, перед тим, як Він здійснить задум любові Отця у Своїх страстях. Він також молиться перед вирішальними моментами, які торкаються служіння апостолів: перед тим, як вибрати і покликати їх, перед тим, як Петро визнає Його як “Христа Божого”, і молиться, щоб віра голови апостолів не ослабла у спокусі» (ККЦ, 2600).
Далі Катехизм пояснює, що «молитва Ісуса перед спасенними подіями, які Отець доручає Йому здійснити, — це повне покори і довіри віддання своєї волі люблячій волі Отця» (ККЦ, 2600).
Так само й ми покликані молитися перед вирішальними моментами нашого життя. Потрібно молитися перед тим, як прийняти власне покликання, — чи то шлюб, чи то священство чи богопосвячене життя, — а також перед тим, як ухвалювати будь-які інші важливі рішення: яку роботу обрати, скільки дітей Бог покликав вас мати, або де вам жити.
Ісус передусім показує нам, що ми повинні молитися перед тим, як розпочати свою власну життєву подорож.