Відмова католицької лікарні у Бразилії імплантувати внутрішньоматкову спіраль (ВМС) 41-річній жінці викликала широкий резонанс у країні — як у церковному середовищі, так і поза його межами.
Як повідомляє Crux, суперечка виникла після того, як жінка з Сан-Паулу на ім’я Леонор Маседо поскаржилася у соцмережі Х на відмову лікарні Сан-Каміло провести цю процедуру. Сан-Каміло — це католицький медичний заклад, спонсорований орденом каміліанців, застованим у XVI столітті святим Каміллом де Леллісом. Згідно з вченням Церкви, ВМС — це абортивний засіб, оскільки він може запобігти імплантації вже заплідненої яйцеклітини у матку жінки, тому багато католицьких лікарень відмовляються від проведення цієї процедури.
«Як гадаєте, чи легко бути жінкою? — написала у соцмережі Маседо. — Вчора я прийшла на прийом до лікарні Сан-Каміло, і лікарка сказала, що не може імплантувати мені ВМС, оскільки це суперечить релігійним цінностям закладу. Я вперше завагітніла у 18 років і не робила абортів. Я була матір’ю-одиначкою і виховувала сина сама. Зараз йому 22, і він уже закінчив коледж. Я не хочу більше мати дітей».
Маседо розповіла, що протягом 19 років приймала протизаплідні таблетки, однак змушена була припинити їхній прийом через високий кров’яний тиск. Незважаючи на те, що, за її ж власними словами, лікарка розповіла їй про різні види спіралей, про особливості процедури і про те, що вона може зробити її в іншому закладі, жінка мотивує своє обурення тим, що звикла користуватися послугами саме цієї лікарні, оскільки живе неподалік.
«Я ніколи не думала, що звичайний метод контрацепції, такий як ВМС, може викликати якісь проблеми», — каже Маседо. За її словами, вона була вихована католичкою, однак відійшла від віри, а позиція лікарні ще більше налаштувала її проти релігії.
За словами доктора Педро Спінеті, який очолює Бразильську асоціацію католицьких лікарів, бразильське законодавство захищає право медичних працівників на відмову від виконання певних процедур з міркувань совісті, тож вони можуть відмовитися від тих, які суперечать їхнім релігійним чи етичним принципам, якщо ситуація не пов’язана з безпосереднім ризиком для життя.
Він каже, що в ідеалі католицькі лікарні мають зазначати у своїх контрактах ті процедури, які вони не виконуватимуть.
«Та іноді католицька лікарня — це єдина лікарня у невеликому місті, і вона зазнає великого тиску з боку уряду», — сказав він.
Спінеті підтвердив, що проблемою використання ВМС у католицьких закладах є їхня абортивна властивість, сказавши, що саме тому в багатьох церковних документах ВМС з точки зору моральної неприйнятності згадуються поряд із «ранковими таблетками» [препарати так званої «екстреної контрацепції», які вживають після статевого акту].
Він каже, що оскільки конфлікти через відмову католицьких лікарень виконувати певні процедури, ймовірно, зростатимуть і надалі, ці лікарні «повинні об’єднатися і захистити себе».
З іншого боку, деякі прогресивні католицькі теологи в Бразилії вважають, що позиція, подібна до позиції лікарні Сан-Каміло, має бути переглянута. Наприклад, теологиня-феміністка Луїза Томіта, одна з засновниць організації «Католики за право вирішувати», вважає, що «заклад, присвячений медицині та науці, повинен мати більш передову думку», і що католицизм і надалі стикатиметься з проблемами, якщо не змінить свого «мізогінного ставлення».
«Такі речі карають лише жінок. Це суперечить посланню Ісуса. Він прийшов для нашого щастя. Ієрархія повинна замислитися над своєю непримиренністю, інакше Церква буде постійно втрачати людей», — заявила вона.
фінансово.
Щиро дякуємо!
