Єпископ Лурда, який розмірковує над тим, чи прибирати з Лурдського санктуарію мозаїки, створені колишнім єзуїтом Марко Рупніком, звинуваченим у численних випадках насильства, каже, що отримав «купу листів» від католиків з усього світу.
У коментарі для CNA єпископ Жан-Марк Мікас заявив, що сподівається ухвалити рішення до цієї весни. Минулого року він створив спеціальну комісію, яка мала визначити подальшу долю мозаїк Рупника.
«Це [питання] щодня у мене на думці, у моїх молитвах та у моєму серці, особливо коли я зустрічаю жертв насильства», — сказав Мікас. Він визнав, що для нього це «дуже, дуже важке рішення», але він «повинен це зробити».
З моменту створення комісії Мікас зустрічався з жертвами насильства, вислуховував фахівців із сакрального мистецтва та консультувався з експертами з усієї Франції, які входять до складу комісії.
«Ми отримали листи, цілу купу листів — люди дуже розлючені через те, що мозаїки досі там, але інші люди розлючені ймовірністю того, що ми їх приберемо», — сказав він.
Єпископ поділився тим, що створити комісію його надихнула розмова з жінкою з Англії, яка багато років служила волонтеркою у Лурді, допомагаючи хворим, які приходять омитися в купальні, шукаючи зцілення: «Вона сказала, що зустрічала дуже багатьох жінок, які приїжджають до Лурда, щоб попросити про особливе зцілення після насильства. Вони приходять до Непорочного Зачаття, щоб вилікуватися, зцілитися, знайти розраду».
Жінка описувала, як архітектура базиліки Непорочного Зачаття в Лурді з її парадним входом з двох великих вигнутих пандусів по обидва боки «Площі Розарію» мала символізувати «руки Непорочного Зачаття, що обіймають своїх дітей».
«Для мене і для них ці руки більше не є руками Непорочного Зачаття. Це руки отця Рупніка», — сказала жінка.
Мозаїки Рупніка, додані до архітектурного ансамблю базиліки у 2008 році, зображують світлі таємниці Розарію з Весільним бенкетом у Кані у центрі. Червона крапка, що служить творчим «підписом» Рупніка, прикрашає одну з аркових панелей над входом.
Плідна мистецька кар’єра священника, звинуваченого у сексуальному, психологічному, духовному і фізичному насильстві над багатьма монахинями з заснованої ним Спільноти Лойоли (нині ліквідованої Ватиканом) створила проблему для багатьох святинь і католицьких церков у Європі та Північній Америці. Майстерня Рупніка створила проєкти для понад 200 літургійних приміщень по всьому світу, включно з Фатімою, Ватиканом, храмом Йоана Павла ІІ у Вашингтоні і гробницею святого Падре Піо.
Дехто вважає, що видалення творів мистецтва Рупніка буде проявом «культури скасування» та наводить як приклад художників епохи Відродження, що мали скандальне особисте життя. Інші підкреслюють, що обвинувачений священник спонукав монахинь грішити разом з ним, переконавши їх, що такі гріховні вчинки будуть виразом поклоніння Богові, і запитують: чи може його мистецтво також бути просякнуте «фальшивим Євангелієм» і передавати його послання?
Для Лурда ця проблема постає особливо гостро, бо марійна святиня відома в усьому світі як місце зцілення та розради, і тому має бути привілейованим місцем для жертв насильства, які шукають зцілення. Французькі єпископи підкреслили це, зібравшись у Лурді, щоб молитися і поститися у намірах жертв насильства.
Єпископ Мікас розуміє, що керівники інших католицьких святинь і церков, які також містять мозаїки Рупника, зараз спостерігають за Лурдом і за його рішенням.
«Я дуже часто кажу, що рішення, яке ми ухвалимо тут, стосуватиметься Лурда і тільки Лурда, — каже він. — Це не можна поширити на будь-яке інше місце, де є мозаїки Рупника, тому що Лурд є Лурд, і він для слабких людей, хворих людей, особливих людей. Ми повинні служити посланню Лурда, незалежно від ціни».
Минулого місяця стало відомо, що іспанський університет скасував проєкт каплиці за авторством Рупніка.