Затягування конфлікту в Судані та загострення ситуації в Мозамбіку стали відправною точкою для антивоєнного заклику Папи Франциска.
Він звернувся з цим словом наприкінці недільної зустрічі з паломниками, згадуючи і про Україну, повідомляє Vatican News.
«Минуло вже десять місяців від початку збройного конфлікту в Судані, який призвів до дуже важкої гуманітарної ситуації. Я знову закликаю супротивні сторони припинити цю війну, яка завдає стільки шкоди людям і майбутньому країни. Молімося, щоб якомога швидше було знайдено шляхи до миру, щоб будувати майбутнє дорогого Судану». Цим закликом Папа Франциск розпочав свої звернення після молитви «Ангел Господній» у неділю, 18 лютого 2024 року.
Промовляючи з вікна Апостольського палацу у Ватикані до паломників, які зібралися на площі св. Петра, та до всіх, хто слухав його через засоби комунікації, Святіший Отець скерував погляд на іншу частину Африки.
«Насильство проти беззахисного населення, руйнування інфраструктури та відсутність безпеки знову поширюються в провінції Кабо-Дельгадо в Мозамбіку, де нещодавно також було підпалено католицьку місію Африканської Богоматері в Мазезе. Молімося за те, щоб мир повернувся в цей стражденний регіон. І не забуваймо про численні інші конфлікти, які вмивають кров’ю африканський континент і багато інших частин світу: також Європу, Палестину, Україну…»
«Невтомно молімося, бо молитва є дієвою, і просімо Господа про дар умів і сердець, які конкретно посвячуються справі миру», — підсумував Папа.
Розпізнати й приборкати «звірів»
Коментуючи Євангеліє про піст Ісуса в пустелі, Франциск зазначив: також і ми запрошені «піти в пустелю», тобто заглибитися в тишу, внутрішній світ, у слухання серця, ввійти в контакт з істиною. За його словами, ‘звірі та ангели’, які товаришували Ісусові, символічно є також нашими супутниками, яких можемо зустріти, «коли входимо у внутрішню пустелю».
«Дикими звірами» в духовному житті можна назвати «невпорядковані пристрасті, які розривають серце, стараючись заволодіти серцем». «Вони приваблюють нас, здаються спокусливими; але якщо ми не будемо обережними, вони загрожують розтерзати нас», — сказав Папа. Цими «звірами» душі є різні пороки, жадоба багатства, «яка полонить нас у розрахунках і невдоволенні», марнославство насолод, яке «прирікає нас на неспокій і самотність», жадоба слави, яка породжує невпевненість і постійну потребу в підтвердженні й популярності. «Все це — немов “дикі” звірі, і як таких, їх треба приборкати і боротися з ними: інакше вони поглинуть нашу свободу. І Великий Піст допомагає нам увійти у внутрішню пустелю, щоб виправляти це», — додав Папа.
Творці гармонії
Якщо йдеться про ангелів, то Святіший Отець нагадав, що вони — Божі посланці, які нам допомагають, і, як зазначається у євангельському уривку, їхньою визначною рисою є служіння, що становить повну протилежність заволодінню, притаманному пристрастям.
«У той час як спокуси розривають нас на частини — добрі божественні натхнення об’єднують нас, вводять у гармонію: вони заспокоюють серце, вливають смак Христа, вливають “смак неба”», — сказав Папа. Також і в цьому випадку, щоб зібрати думки, натхнені Богом, потрібно стишитися й заглибитися в молитву, для чого Чотиридесятниця є слушним періодом.
Тож Папа заохотив дати собі відповідь на деякі запитання, починаючи від того, якими є «дикі звірі», що тривожать наші серця. А друге запитання стосується того, чи стараюсь я трохи відійти «у пустелю», щоб дозволити Божому голосу промовити до мого серця.
«Нехай же Пресвята Діва, яка зберігала Боже слово і не дозволила спокусам лукавого торкнутися себе, допомагає нам у цей великопісний час», — побажав Франциск.