Протягом останніх тижнів конфлікт довкола блокади українсько-польського кордону, яка з невеликими перервами триває з листопада минулого року, сягнув нової фази.
Нагадаємо, що 6 листопада 2023 року польські перевізники почали блокувати рух вантажівок у прикордонних пунктах пропуску, вимагаючи повернення до практики видачі дозволів для вантажоперевізників з України. Вони стверджували, що причина страйків — надмірна конкуренція після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС. 23 листопада до них долучилися польські фермери — вони стверджують, що протестують проти надмірного імпорту українських продуктів на польський ринок.
9 лютого 2024 року польські фермери оголосили загальнонаціональний страйк, який триватиме як мінімум до 10 березня. 12 лютого стало відомо, що протестувальники почали трощити фури з українським зерном і розсипати його по дорозі, а згодом — висипати його і з вантажних залізничних вагонів на рейки. Фотографії тонн змарнованого збіжжя швидко розлетілися мережею, викликавши значний резонанс: українці сприйняли такий вандалізм дуже болісно, з огляду на те, якою ціною здобувалося це зерно, а також на історичну пам’ять, позначену трагедією Голодомору. Міністерство агрополітики України відреагувало на це різкою заявою, зазначивши, що це «не має нічого спільного з мирними протестами ані з юридичної, ані з моральної точки зору» і нагадавши, що українські аграрії, які вже два роки змушені працювати у надзвичайно складних і небезпечних умовах «здобувають це зерно надзвичайно важко і часом ціною свого життя».
Як повідомляє «Слово і діло», лише у Котомирі під Бидгощем на залізницю висипали від 160 до 180 тонн українського зерна, яке прямувало в Марокко. Частину зерна вдалось зібрати, проте ще близько 30 тонн залишається на коліях — згодом воно буде утилізоване. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, перші порушники вже постали перед судом — їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
18 лютого протестувальники заблокували рух пасажирського поїзда «Дніпро — Хелм», у якому перебували переважно жінки й діти. Як повідомила пресслужба «Укрзалізниці», проблему вдалося вирішити завдяки втручанню польської поліції й залізничників.
20 лютого один із протестувальників розмістив на своєму тракторі плакат з закликом: «Путін розберися з Україною, Брюсселем та нашими правителями» і прапор радянського союзу. Поліція затримала чоловіка, якому, згідно з повідомленням пресслужби Окружної прокуратури міста Глівіце, оголосили про підозру у пропаганді ідеології, яка закликає до застосування насильства з метою впливу на політичне або соціальне життя — злочин, за який передбачається до п’яти років ув’язнення. Втім, як повідомляє RMF FM, під час візиту міністра сільського господарства Чеслава Сєкєрського у Зосині (Люблінське воєводство) на мітингу знову з’явилися пропутінські плакати. Вєслав Гринь, представник асоціації «Ошукане село», що організовує протести фермерів, прокоментував їхню появу так: «Приїжджають хлопці, я не знаю, з яких організацій, які хочуть нашкодити фермерській громаді. Це не хтось із наших. Хтось приїжджає і хоче показати себе».
Єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький прокоментував останні події на українсько-польському кордоні на своїй Фейсбук-сторінці:
«Радянська окупація спочатку приходить через свідомість. Це було після Жовтневої революції аж до [окупації] Криму і Донбасу. Змінилися лише засоби пропаганди. Я не знаю такої вільної Польщі, з цих жахливих світлин. Це радше настрої початку гібридної війни на півдні та сході України. Там “громадяни” теж нібито за щось воювали.
Я не хочу вступати в політичну полеміку і відстоювати інтереси олігархів. Треба тільки визнати, що демократичні страйки вже перетнули червону лінію. За сценарієм. Нехай Бог дасть Польщі та полякам дар мудрості за Своїм Духом, щоб відрізняти обмани лукавого. Того ж самого я прагну для української влади і народу. А ми, вдячні за солідарність, яку ще відчуваємо від польського народу, молимося і боремося, щоб війна не прийшла також на польські землі і не нищила на ній збіжжя і людей».
Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки Міноборони, у коментарі Укрінформу згадав про «російський слід» у подіях на польсько-українському кордоні. «Очевидно, що російська пропаганда і російські спецслужби використовують відповідну ситуацію у своїх інтересах — для нарощення антиукраїнської кампанії на території Європейського Союзу, зокрема в Польщі, — зазначив Юсов, додавши, що польська сторона заявляла про ймовірну наявність російського сліду. — Оскільки йдеться про дії на території Польщі, я думаю, що додаткові коментарі будуть від наших польських партнерів».
Раніше президент України Володимир Зеленський пропонував офіційній Польщі провести міжурядову зустріч на кордоні, щоб врегулювати питання блокади. 23 лютого представники Кабінету міністрів України справді прибули на кордон, однак польські урядовці на зустріч не з’явилися. Глава польського уряду Дональд Туск натомість заявив, що міжурядова зустріч відбудеться 28 березня у Варшаві, а до того часу сторони «працюватимуть на технічному рівні, щоб розв’язати проблеми». Перебуваючи на польському кордоні, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна пропонує Польщі «План порозуміння», який передбачатиме «болісні для нас компроміси».
Під час форуму «Україна. Рік 2024» Зеленський пообіцяв підтримувати український бізнес і сказав, що «підтримувати Україну треба зараз, а не “до кінця”, тому що кінець може бути швидко» і наголосив на факторі «внутрішньої боротьби» у польській політиці. «Від квітня [2023 року] я говорю, що це політичне питання. Це підтверджує Єврокомісія. Це політичний вектор: є внутрішня боротьба в Польщі. Дуже не хотілося б, щоб політики так робили, щоб цей кордон був між нашими народами, — сказав президент. — Використовувати Україну в політичному протистоянні як тиск на європейські інституції — це несправедливо. Для нас важливо зберегти союз з Польщею, але якщо кроки [для розблокування кордону] не знайдуться, ми захищатимемо свій бізнес».
фінансово.
Щиро дякуємо!
