Ми, певно, надто рідко замислюємося над таким чиненням добра, яке насправді є чиненням зла, причому нерідко жахливо величезного. Бо не тільки Бог кличе нас — своїми заповідями і не лише заповідями — робити добро.
Приносити добро, однак добро перекручене і скалічене, нас спокушає сатана, — пише о. Яцек Салій ОР.
Вже кільканадцять століть на самому початку Великого Посту читають Євангеліє про спокушування Господа Ісуса. Пам’ятаймо: сатана тільки здогадувався, що Ісус є Божий Син, а певності в цьому не мав. Натомість це свідчить про дуже гострий розум нашого противника: про всяк випадок, він спокушав виключно… до добра!
Погляньмо по черзі за ці три всім відомі спокуси: «Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб ці камені стали хлібами». Багато людей тоді сподівалися такого Месію, який перемінить нашу землю в місце загального добробуту. На перший погляд, за цю підступну спокусу сатані нема в чому дорікнути: «Зрештою, Бог же хоче того, щоб людям на землі було добре, — можемо розвинути собі логіку спокусника, — а Ти ж можеш цю месіанську надію сповнити. Перестань думати про відкуплення людей із гріхів. Коли настане добробут, люди самі перестануть коїти зло!»
Друга спокуса виглядає ще тоншою. Вона також пов’язана з тодішніми месіанськими очікуваннями. Люди вважали, що Месія об’явить свою надприродну місію видимим чином: що Він зійде з неба на очах згромадженого народу, а над Його головою з’явиться вогниста куля. Тому сатана пропонує Ісусові: «Кинься додолу з наріжника храму, нехай ангели потурбуються, щоб із Тобою нічого не сталося». Інакше кажучи: «Ти можеш зробити так, щоб на землі жилося насправді захопливо». Його план був простий: нехай люди так укореняться на землі, щоб надія якогось іншого життя їх узагалі не цікавила.
Також і в третій спокусі сатана намовляв Господа Ісуса тільки до добра. Спокушав Його прийняти владу над цілим світом! Сатана безсумнівно не збирався розпалити в Ісусі жадобу влади — для цього він занадто розумний. Він розраховував на те, що Цей Чоловік (можливо, таки справді очікуваний юдеями Месія) прийме надії політичного месіанізму і захоче запровадити на землі справедливість і мир, а також загальнолюдське братерство. Отже, це просто чергова ідея сатани, як замкнути Божі спасительні плани у дочасному. Може якраз — спробуймо розкрити підступність цієї пропозиції — вдасться все так змішати, щоб надія вічного життя взагалі зникла з людського горизонту.
Чого хотів досягти сатана тим, що спокушав Господа Ісуса — загалом беручи, до добра?
Він зосередив свої зусилля на тому, щоб намовити Ісуса виключно до виправлення цієї землі. Нехай би на цій землі діялося якнайбільше добра — сатані би це ні в чому не перешкоджало! Аби тільки все було замкнене в межах земного життя. В межах смерті. І немає сумнівів, що якби Ісус прийняв котрусь із тодішніх надій соціального чи політичного месіанізму, то не було би ні хреста, ні нашого відкуплення, ані воскресіння, яке є початком вічного життя для нас.
Колись, діючи в русі Gaudium vitae, який пропонував допомогу жінкам, спокушуваним до аборту, я мав розмові з 17‑річною юнкою, що мала тільки одне бажання: знайти принаймні одну людину, яка не переконуватиме її зробити аборт. Бо її оточення — безсумнівно доброзичливе — немовби зговорилося проти цієї дитини. Батьки пояснюють, що аборт це єдиний розсудливий вихід, щоб не ламати собі життя. Лікар переконує, що це ще не дитина, а згусток клітин. Для хлопця, який став батьком цієї дитини, було чимось очевидним, що вона позбудеться вагітності.
Ми, певно, надто рідко замислюємося над таким чиненням добра, яке насправді є чиненням зла, і не раз — жахливого зла. Комунізм виявився величезною бідою для багатьох народів. Але ж до його постання і розвитку доклалося стільки людей доброї (як, принаймні, здається) волі, безкорисливих, вражених безміром людської бідності, які мріяли про соціальну справедливість!
Бо не тільки Господь Бог кличе нас — своїми заповідями, і не тільки заповідями — робити добро. До чинення добра, однак добра спотвореного, перекрученого, нас спокушає також і сатана.