Проповідуючи під час покаянного богослужіння з нагоди великопосної ініціативи «24 години для Господа», Папа Франциск наголосив на тому, як нове життя, розпочате в Хрещенні, наново рушає через Боже прощення.
«Щоб ми теж жили новим життям». Ці слова з Послання святого Павла до римлян Папа Франциск обрав темою цьогорічного, вже 11-го з черги проведення ініціативи «24 години для Господа». Вона проводиться із п’ятниці на суботу перед четвертою неділею Великого Посту та є спеціальним запрошенням на адорацію та сповідь, і в цей час деякі храми в різних частинах світу відчинені протягом доби — пише Vatican News.
«Щоб ми теж жили новим життям». Саме ці слова стали відправною точкою для роздумів, якими Папа Франциск поділився у проповіді під час покаянного богослужіння в римському храмі святого Пія V з нагоди згаданої ініціативи. Молитва відбувалася у формі Літургії слова, і після біблійних читань проповідник заохотив слухачів замислитися над тим, що є отим «новим життям», про яке пише Апостол народів.
Покликані в дорогу
Як зауважив Святіший Отець, ідеться про життя, яке «народжується з Хрещення, що занурює нас в Ісусові смерть і воскресіння та назавжди робить нас Божими дітьми — дітьми воскресіння, призначеними до вічного життя, спрямованими до вишніх речей». Проповідник звернув увагу на те, що святий Павло пов’язує нове життя з дієсловом «ходити», тобто «нове життя, що розпочалося в Хрещенні — це шлях». І може статися так, що після багатьох кроків ми можемо втратити з поля зору «святе життя, яке нуртує всередині нас».
«Затьмаривши Боже обличчя, розмивши обличчя наших братів і сестер, розмивши велич, яку носимо в собі, ми залишаємося в дорозі, але нам необхідні нові дорожні знаки на цьому шляху, потрібно змінити крок, ми потребуємо проводу, який допоможе нам віднайти дорогу Хрещення, тобто оновити нашу первісну красу, що припала попелом, але залишається; оновити сенс прямування вперед», — сказав Папа.
Повернутися на дорогу Хрещення
То що є тією стежкою, яка повертає на дорогу нового життя? «Нею є, — відповідає Святіший Отець, — Боже прощення». Він зазначив, що Боже прощення «очищає нас зсередини, повертаючи до стану хрещального відродження».
«Воно знову спонукає нуртувати свіжі води благодаті в пересохлому від смутку й запорошеному гріхами серці. Господь прибирає попіл із вугілля душі, очищає ті внутрішні плями, які заважають нам довіритися Богові, обійняти своїх братів і сестер, полюбити себе самих. Він усе прощає. […] Боже прощення перемінює нас зсередини: воно повертає нам нове життя і зір», — сказав проповідник, зазначаючи, що наші зусилля потрібні для цього, але їх недостатньо. Щоб це сталося, ми маємо «принести Йому» наше відкрите та розкаяне серце.
Основа християнського життя
Як наголосив Папа, Богові відомо, як просто нам спотикнутися, впасти, й Він хоче підвести нас.
«Не засмучуймо Його, не відкладаймо зустріч із Його прощенням, бо тільки тоді, коли Він поставить нас на ноги, ми зможемо відновити нашу подорож і побачити поразку нашого гріха, назавжди стертого», — заохотив Наступник святого Петра, закликаючи «не відмовлятися від Божого прощення», тобто, від таїнства Примирення, яке «є не побожною практикою, а фундаментом християнського життя». Йдеться не про те, щоб добре вміти називати свої гріхи, «а щоб визнати себе грішниками та впасти у сповнені любові обійми розіп’ятого Ісуса, щоб отримати визволення».
До джерела прощення
Після проповіді присутні у храмі занурилися в роздумування та зробили іспит сумління. Далі відбувся акт загального визнання гріхів, коротка літанія, і після молитви «Отче наш» — час на індивідуальну сповідь, поєднаний з адорацією Пресвятих Тайн. Папа Франциск також посповідав кількох каяників. Богослужіння завершилося подячними молитвами та благословенням Пресвятими Дарами.
фінансово.
Щиро дякуємо!
