Іноді може здатися, що найважливіше у молитві — це кількість. Є безліч новенн, літаній і молитовників, які містять сотні молитов для щоденного вжитку.
Більшість із них обіцяють різні духовні блага, якщо помолитися ними певну кількість разів.
Та чи справді щоденна новенна — це найважливіше у молитві?
Катехизм Католицької Церкви не відкидає формульних молитов, проте наголошує на тому, що серце — найважливіше:
«Словом своїм Бог говорить до людини. У словах — виражених подумки або вголос — втілюється наша молитва. Проте найголовніше, щоб серце перебувало у присутності Того, до Кого те звернена наша молитва. “Чи буде наша молитва вислухана, не залежить від кількості слів, а від запалу наших душ”» (ККЦ, 2700).
Ісус сказав щось подібне, коли проголосив: «А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані» (Мт 6, 7).
Хоча Бог, безперечно, чує всі наші молитви, Він насамперед шукає «впокореного духу» та «впокореного серця»:
«Жертви Богові — дух сокрушенний:
серцем сокрушенним і смиренним Ти, Боже, не нехтуєш» (Пс 51, 19).
Шаблонні молитви можуть допомогти нам підібрати відповідні слова для молитви, однак нам потрібно боротися з тенденцією вдовольнятися самою лише кількістю молитов, якими ми молимося.
Натомість нам потрібно більше дбати про стан свого серця під час молитви. Ми молимося з любов’ю в серці? Чи просто механічно повторюємо молитви?
Бог не хоче, щоб ми молилися, як роботи. Він прагне людей, які люблять Його.