Результати референдуму створять — принаймні, на якийсь час — бар’єр довкола інших статей конституції, пов’язаних зі Старою Ірландією, зокрема вбережуть преамбулу, що посилається на Пресвяту Трійцю, — вважає Джон Даґґан.
Організований 8 березня 2024 року в Ірландії подвійний референдум стосувався двох змін в Основному законі. Відповідно до першої, ствердження, що сім’я будується на подружжі, мало бути замінене записом про «інші тривалі зв’язки». Другою пропозицією було викреслити фрагмент стосовно жінок і материнства, в якому держава визнає, що «жінка своїм життям удома надає державі підтримку, без якої неможливо осягнути спільне благо». Тому держава зобов’язується «докласти всіх старань, щоб матері не були змушувані економічною необхідністю братися за професійну працю, яка викликає занедбування хатніх обов’язків».
І в одному, і в другому випадку пропонованих виправлень громадяни сказали рішуче «ні». Майже 68% ірландців проголосували проти прирівнювання шлюбу до «інших стосунків». Зміну формулювання про роль жінки відхилили майже 74%. Це найбільше «ні» в історії ірландських конституційних референдумів.
«З’ясування причини цих результатів потребуватиме певного часу. Однак здається очевидним, що це своєрідне народне повстання, яке, схоже, стало повною несподіванкою для політиків, соціологів та експертів», — коментує Джон Даґґан у First Things. Всі основні ірландські політичні партії — як в уряді, так і в опозиції, підтримали пропоновані зміни, нагадує діяч.
Із плином часу дедалі більше громадян Ірландії уважніше придивляються до фактичного формулювання нових положень, а не лише слухають наративи уряду про дбайливішу сучасну Ірландію.
Журналістка Сара Кері, на яку посилається автор тексту на firstthings.com, стверджувала, що більшість представників ЗМІ та «політичної бульбашки» навіть не підозрювали, як погано народ сприйняв пропозицію вилучити «матерів» із конституції. Три чверті жінок-виборців відхилили його. У колі її друзів, як розповіла журналістка, всі жінки проголосували «проти».
Отже, це питання не крайніх правих поглядів, маніпуляції чи дезінформації, але вираження загальної думки суспільства.
Що означає результат останніх референдумів? У попередні роки ірландці голосували (також у формі референдуму) за лібералізацію абортів і запровадження одностатевих шлюбів.
«Можливо, тепер Ірландія буде суспільством, у якому залишатиметься багато свободи особистого вибору, — але також і суспільством, у якому (за ситуації, коли громадяни стали більш пильними) час від часу з’являтимуться бар’єри, коли почнеться лібералізація», — розмірковує Джон Дагган.
«Результати референдуму, безсумнівно, також створять — принаймні, на деякий час, — бар’єр навколо інших статей конституції, пов’язаних зі Старою Ірландією, особливо преамбули, яка починається словами: ‘В ім’я Пресвятої Трійці, від якої походить уся влада і з якою, як нашою кінцевою метою, треба співвідносити всі дії як людей, так і держави’, — які потім могли би стати мішенню прогресивних активістів», — пише автор.
Він замислюється над питанням, «чи уряд, який так ефектно привернув увагу до статей, які потім не видалив, тепер опиниться під тиском, щоб виконати зобов’язання, які ці статті покладають на державу?»
Джон Дагган цитує результати нещодавніх опитувань: 2/3 ірландських матерів, які мають дітей віком до 18 років, воліли б залишитися вдома з дітьми, а не ходити на роботу, якби могли собі це дозволити. Натомість 3/4 опитаних сказали, що жінок, які працюють удома, суспільство цінує менше, ніж тих, які працюють поза домом.
Чи момент, коли ірландське суспільство голосно висловило свою думку, стане нагодою для змін, чи все залишиться як було?
«Побачимо. А поки що неможливо утриматись від враження, що Ірландія залишається однією з найцікавіших країн західного світу, де надалі вирують і розбиваються всілякі соціальні збурення», — каже Джон Дагган.