«Допомога Церкві в потребі» робить усе, щоби світ не забув про Україну

Цими днями, 18-26  березня 2024 р., Україну відвідала делегація Папського товариства «Допомога Церкві в потребі».

До нас приїхали, зокрема, Домінік Кустра — поляк, який працює в бюро Товариства в Мексиці, француз Арно д’Ондінь із бюро у Франції та іспанець Хоче Марія Ґальярдо з іспанського відділення PKWP. За час тижневого візиту вони відвідали зокрема Луцьк, Рівне, Язловець, Тернопіль, Івано-Франківськ, Бурштин та Львів. В усіх цих містах представники Товариства зустрічалися з єпископами і священниками, черницями Римо-Католицької та Греко-Католицької Церков.

Останнього дня перебування делегації в Україні ми запитали Хосе Марію Ґальярдо про враження від цієї подорожі, а також про суспільну кампанію, яку «Допомога Церкві в потребі» організувала на час Великого Посту в Іспанії.

— За цей тиждень ви побували в багатьох місцях України та зустрілися з різними людьми. Що ви тепер вважаєте за найважливіше у царині допомоги для України?

— Найважливішим є те, щоб ми всі не переставали молитися про мир. Щоразу, приходячи на Євхаристію, ми повинні пам’ятати в молитві про намір миру в Україні та Святій Землі. Всі війни, повсюди у світі, — це велика помилка людей, які їх спричиняють. Світ не може забувати про Україну, яка потребує також і економічної підтримки. Ми не можемо забувати про священників, ченців і черниць, які працюють на благо тих, хто страждає, але самі також потребують підтримки, щоб виконувати свою місію. Ми повинні також допомагати людям, які переживають травму з приводу смерті своїх близьких та через інші трагічні події; це психологічна підтримка.

— Що конкретно робить в Іспанії Товариство «Допомога Церкві в потребі», щоб допомогти Україні?

— В Іспанії наше Товариство оголосило на початку Великого Посту суспільну кампанію «Україно, я не хочу про тебе забувати». Вона завершиться вже незабаром, після Великодня. Мета кампанії — нагадувати, що Україна потребує підтримки, молитовної та економічної. Я приїхав сюди як представник Іспанії, щоб розповісти моїй країні про те, що діється тут. Протягом усього часу тривання нашої кампанії ми стараємося в медіях говорити і нагадувати про драму українського народу — бо, на жаль, про це говориться щоразу менше. Я у вашій країні вперше. Два роки тому я був у Польщі, коли на початку війни організовували допомогу для тих, хто втік від драми війни. Тепер я тут, щоби переконатися на власні очі, з якою відвагою ви боретеся і як долаєте різні труднощі, що постають під час війни.