«Звісно ж, я можу принести тобі горнятко кави… Так, за мить я прийду почитати тобі цю книжку… Авжеж, ми можемо зробити цей проєкт разом — зажди хвилинку…»
Минула година, а я досі не принесла чоловікові кави. Я досі не почитала своєму малюкові. А потім я чую: «Гаразд, мамо, хвилинка вже минула! Ти йдеш робити зі мною фігурку Ґрінча у натуральний розмір із фанери й картону? Ти сказала “так!”»
Стоп, на що я погодилася?!
Протягом однієї години я сказала «так, я допоможу тобі» трьом різним людям, а потім не зробила нічого ні для кого з них.
Пам’ятаєте другого сина з Ісусової притчі про власника виноградника і двох його синів, яких він просив піти попрацювати? Того, який сказав «піду, Господи» — і не пішов?
Я завжди багато в чому ототожнювала себе з ним. За ці роки у мене виробився рефлекс казати те, що ви хочете від мене почути — а потім не робити цього. Або ж іноді я ніби й роблю, але неохоче і нерішуче. Дозволю собі нагадати, що Ісус не вказує на другого сина як на добрий приклад. Натомість, Він зазначає, що перший син — той, що сказав «не хочу», але потім розкаявся і пішов — викликає більше симпатії.
Отже, я винна в тому, що негайно сказала «так», щоб пізніше просто не виконати обіцяного. Я перебуваю в епіцентрі безперервної битви за те, щоби бути людиною, чиї слова збігаються як з діями, так і з намірами.
Ось три фрази, які допомогли мені просуватися вперед у цій битві.
1.«Щоразу, коли ти кажеш “так” чомусь одному, ти кажеш “ні” чомусь іншому»
Я не пам’ятаю, де я це почула, але ця думка допомогла мені переглянути свої пріоритети. Я запитую себе: «Якщо я погоджуся на це запрошення, від чого я відмовлюся?» Або: «Якщо я погоджуся допомогти цій людині з проєктом, кому я скажу “ні”?» Це дозволяє краще усвідомити, кому я кажу «так» і «ні», і виявити паттерни.
Можливо, мені слід більше відмовляти у допомозі друзям, оскільки мої «так» означають, що я казала багато «ні» своїм дітям і чоловікові. Можливо, я багато казала «так» відпочинку та неробству вечорами, тоді як моє «ні» хатнім справам і обов’язкам увечері ускладнює моє життя вдень.
2.«Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, — а що більше цього, те від лихого» (Мт 5, 37)
У Нагірній проповіді Ісус говорить про клятви й обітниці, і я постійно подумки повторюю Його просту фразу «Хай буде ваше слово: Так, так». Я хочу щоразу казати «так» сповна і вільно. Я також хочу казати«ні», щоразу маючи на увазі саме це — спроби дисциплінувати дітей болюче підкреслюють мою непослідовність у цьому. Послідовність допомагає дітям почуватися в безпеці та насправді допомагає їм навчатися, тоді як непослідовність, у кращому випадку, не дає нічого, а в гіршому — підриває все, що ви намагаєтеся зробити. Діти миттєво накидаються на невідповідність. Тут, як і в багатьох сферах, мої діти допомагають мені зрозуміти, над чим мені потрібно попрацювати.
3.«Знайди корінь і вбий свою волю»
Потрібно запитати себе: що лежить в основі мого «”так” без продовження? Це догоджання людям, лінь чи просто старий добрий егоїзм? Все це водночас? Щось зовсім інше? Корінь, з яким часто стикаюся я, це егоїзм: я просто не хочу робити те, чого хочуть від мене інші люди. Їхні потреби здаються набагато менш важливими, ніж мої потреби та мій порядок денний. Тож я намагаюся потроху практикувати «вбивство своєї волі», щоб приборкати свою природну схильність надавати пріоритет лише тому, чого хочу я.
Чи все це працює зі мною? У деякі дні я досягаю більшого прогресу, ніж в інші. Отже, продовжуйте, практикуйте і моліться:
«Ісусе, я хочу бути найкращим поєднанням двох братів у Твоїй притчі. Я хочу, щоб моє «так» означало «так», і я хочу щомиті виконувати Твою волю, а не мою власну. Допоможи мені, будь ласка, і заткни мої вуха, щоб я слухав (-ла) тільки Святого Духа. Амінь».
Переклад CREDO за: Сесилія Піґґ, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
