Дивовижним є те, що коли Ісус приходить до учнів після своїх Страстей, смерті й Воскресіння, то не докоряє їм: «Чого це ви повтікали з‑під хреста?» Він каже: «Мир вам!»
Як почути у своєму житті це Ісусове «мир вам»?
Люди по-різному ставились до Ісуса під час Його Страстей; натомість дивує те, як Ісус ставився до людей. Як послухаємо, що Він казав до Юди: «Що робиш, роби негайно», що казав до Петра: «Перше, ніж півень заспіває, ти Мене відречешся тричі», до жінок: «Не плачне наді Мною», чи навіть на хресті: «Отче, прости їм, не відають бо, що чинять», — в усіх цих словах Ісуса видно один спільний знаменник: Він не має образ на людей. Ні на тих, що ближні, ні на тих, хто далекі. Він не має абсолютно ні до кого претензій, ненависті, злості за те, що страждає. Хоча страждає безвинно і несправедливо.
Люди по-різному реагували на порожній гріб. Дивовижним є те, що коли Ісус приходить до учнів, увечері «того самого першого дня», то каже тільки: «Мир вам!» Він не каже: «Чого ви повтікали з‑під хреста?» Він не каже: «Ох, ці жорстокі солдати і старші народу! Таку фальшиву плітку про Мене пустили, Я мусив якось цьому спротивитися». Він каже просто «мир вам». Не має докорів, претензій. Приходить до людей зі словом «МИР».
Отож про що йдеться у Великодніх святах? Ідеться про те, щоб почути Ісусове «мир вам».
Можна вибрати різні реакції на хрест. Можна вибрати різні реакції на порожній гріб. Ми всі — люди, і ми всі — різні. Але найкраще — найкрасивіше — було би вибрати такий варіант, у якому ми зустрічаємо Ісуса Воскреслого, а Він каже: «Мир вам».
Він постає перед твоїм страхом, перед твоєю непевністю, перед твоїми проблемами, перед твоєю таємницею. Постає з міццю Господа, який переміг смерть, сатану, гріб, — і каже тобі: спокійно, спокійно!.. Звертається до тебе з абсолютною впевненістю Боголюдини: «Мир тобі. Я насправді живий!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
