Дитячі роки Діви Марії інтригують людей і досі: якою Вона була дитиною? Як Її виховували? Ці спроби були зроблені й на великому кіноекрані. Подивіться, як режисери уявляли Марію в дитинстві!
Із дуже високою імовірністю, відвідуючи храми в Італії, ми зустрінемо статуетки Марії-дівчинки або навіть немовляти («Мадонна Бамбіна») — наприклад, у Форно Канавезе, в Меркателло, в соборі Різдва Пресвятої Богородиці, храмі Діви Марії в Мілані або в каплиці Генерального дому Дочок Милосердя.
Також варто згадати як цікавинку, що зовсім недавно бразильський художник-графік Атіла Суарес да Коста Філью, спираючись на штучний інтелект та аналіз зображення на Туринській плащаниці, спробував реконструювати гіпотетичний вигляд Марії — як дорослої жінки, так і в юності. Художник зізнався, що реконструкція обличчя Марії в 5 років «викликала захват лагідністю погляду», хоча додав, що поява «деякого виклику на обличчі 10‑річної Марії» його дуже здивувала. Звісно, можна сміятися над такими експериментами; але вони свідчать про те, що дитинство Марії постійно викликає інтерес.
Звідки режисери черпали натхнення?
На жаль, у Новому Завіті немає абсолютно жодної інформації на тему, що нас цікавить. Усі знання про дитинство Марії та обставини, в яких Вона народилася, походять з апокрифів — головно з «Протоєвангелія Якова». Цей рукопис, що постав близько 150 року н. е., справив найбільший вплив на традицію Церкви. Достовірність апокрифів — спірна; але не виключено, що вони містять деякі елементи істини.
Кінофільми, що прагнуть показати дитинство Марії, будуються саме на апокрифічному «Протоєвангелії Якова».
«Марія, дочка свого Сина». Повернення в дитинство
Прикладом є «Марія, дочка свого сина» (Maria, figlia del suo figlio) — італійський телевізійний мінісеріал 1999 року режисера Фабріціо Коста. У момент смерті Ісуса Його мати непритомніє і починається спогад. Марія повертається у своє дитинство, коли трирічною дівчинкою батьки віддали її служити в Єрусалимському храмі для виконання обітниці, яку Йоаким і Анна склали Богові перед Її народженням. Вона залишалася там 12 років, ткала храмову завісу й навчалася, доки дивовижна подія (розквітлий посох) не явила Йосипа як її чоловіка, обраного Богом.
«Марія з Назарета». Дружба з Марією Магдалиною?
Про дитинство Діви Марії також розповідається в першому епізоді італо-німецько-іспанського телесеріалу 2012 року «Марія з Назарета» (італ. Maria di Nazaret, нім. Ihr Name war Maria, ісп. María de Nazareth) режисера Джакомо Кампіотті. Головну роль зіграла Алісса Юнг. Наприкінці 1 століття до н.е. група грабіжників, що займалися торгівлею людьми, нападає на єврейський квартал і викрадає кількох дівчат. Подружня пара, Йоаким і Анна, встигають сховати свою маленьку донечку до того, як зловмисники увірвуться до їхнього будинку. Бандити використовують собаку, щоб вистежити дітей, яких вони могли б викрасти. Попри те, що дівчинка бачить пса зі свого сховку, він незрозумілим чином зовсім не відчуває Її запаху, і нападники залишають будинок. Не в змозі зрозуміти, як це сталося, Йоаким каже, що їхня донька Марія — особлива і Бог має для Неї особливий план. Незабаром після цього вони привозять Її до храму в Єрусалимі, щоб дитина жила під опікою старого мудреця Симеона. А через десять років, коли Йосип із Марією приносять Ісуса до храму на церемонію післяпологового очищення (наше свято Стрітення), — вони зустрічають Її давнього наставника, який славить Бога за Дитя і попереджає молоду матір, що меч прошиє Її душу.
Новаторським внеском режисера є ідея дружби між юною Марією та її сучасницею Марією Магдалиною. Майбутня Магдалина вирішує покинути Назарет, коли її мати помирає трагічною смертю, побита камінням за підозру в подружній зраді. Потім вона живе при королівському дворі в Єрусалимі, де наївну дівчину використовує у своїх інтригах підступна Іродіада.
Опрацювання обличчя Марі в дитинстві, автор Атіла Суарес да Коста Філью
«Мар’ям аль-Мукаддаса», або про Марію в… ісламській традиції
Залишаючись у темі фільмів про дитинство Марії, варто відзначити іранську постановку 2001 року режисера Шахріара Бахрані. В основу сюжету фільму під назвою «Мар’ям аль-Мукаддаса» (тобто «Мар’ям Священна», англ. назва: Saint Mary) покладено… Коран та ісламську традицію. Не всі знають, що в Корані немає більш незвичайної особистості, ніж «Іса ібн Мар’ям», тобто «Ісус, син Марії», який був єдиним за всю історію людства народженим від незайманої дівчини, а Мар’ям із дому Імрама це не тільки єдина жінка, згадана на ім’я у священній книзі ісламу, але також 19‑та сура (розділ) Корану названа Її іменем.
Головну роль в іранській біографії Марії зіграла Шабнам Голіхані. Дія починається в 16‑му році до нашої ери. Святий Імран перед смертю пророкує, що його дружина Анна народить дитину, яка зцілюватиме людей і воскрешати мертвих, тому всі припускають, що це буде хлопчик. Коли Анна народжує дівчинку, багато хто вважає це доказом того, що Імран був лжепророком. Попри все, священик Захарія захищає репутацію Імрана і каже, що основою віри є терпеливість, а Бог іноді випробовує своїх вірних несподіваними змінами у планах. Захарія переконаний: якщо Анна не народила Месію, як усі очікували, — то це тому, що Анна народила матір Месії.
За цим фільмом, у 6‑річному віці Марію привозять до Храму і залишають там під опікою священика Захарії до 16 років. Вона проводить весь свій час у праці й молитві, аж осягає таку святість, що Їй об’являється ангел Джібріл (Гавриїл), який передрікає, що Вона народить «святого мужа» без участі чоловіка (пор. Коран 3:42- 47; 19:16-22). Пологи відбуваються під фініковою пальмою біля струмка, і з моменту народження Ісус уже розмовляє, як дорослий (Коран, 19:22-26). Коли Марія повертається до Єрусалима, священики звинувачують Її в тому, що Вона народила дитину без шлюбу; але тоді Новонароджений стає на Її захист, кажучи здивованим людям: «Воістину, Я — Слуга Господній! Він дав Мені Книгу і зробив Мене пророком. Він благословляє Мене, хоч би де я був. Він сказав Мені молитися і давати милостиню, поки Мого життя, і бути добрим до своєї Матері» (Коран 19:30-32).
Переклад CREDO за: АВТОРРоман Зайонц, Stacja7
фінансово.
Щиро дякуємо!
