Проповідь о. Миколи Мишовського на понеділок XIV звичайного тижня (РКЦ), рік ІІ.
«Того часу, коли Ісус ще говорив, підійшов до Нього один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; але прийди й поклади на неї свою руку — і вона оживе». Тож встав Ісус та й пішов за ним, також і Його учні. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: «Як тільки доторкнуся до Його одягу, буду врятована». Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: «Відваги, дочко! Віра твоя тебе спасла». І жінка була врятована тієї ж миті. Прийшовши до дому начальника і побачивши флейтистів та натовп, який голосив, Ісус сказав: «Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить». Та з Нього почали насміхатися. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку — і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі».
Літургійні читання — тут.