Війна залишає руїни. У Донецькій області росіяни знищили 110 храмів

Через війну в нашій країні не залишилося безпечних місць для культурних цінностей. Атаки агресора на українську культурну спадщину стали ще масованішими та нахабнішими.

Фактично всі категорії пам’яток перебувають під загрозою, різняться лише рівні небезпеки та характер загроз, відзначає сайт Донецької облдержадміністрації. 

З 2014 року Донеччина перебуває під постійним тиском агресивних воєнних дій російської федерації. Ця область має багато культурних пам’яток, але зазнає значних втрат, які нищать нашу спадщину.

Церковна архітектура Донеччини зазнала великих руйнувань. Не раз під обстрілами опинявся Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогірську, який нараховує 26 пам’яток храмової архітектури. Пам’ятки культурної спадщини, такі як храм Всіх Святих та Свято-Миколаївська церква у місті Бахмуті, а також цінні архітектурні об’єкти, зокрема Покровська церква у селі Кліщіївці, церква Різдва Пресвятої Богородиці у селищі Новоекономічному, храм святителя Миколи Чудотворця у місті Авдіївці, храм Дива Архангела Михаїла в селі Новомихайлівці, Свято-Дмитрівський храм у селищі Верхньоторецькому, Свято-Георгієвський храм у селі Олександро-Шультиному та інші зазнали руйнації та пошкоджень. Протягом 2022-2024 років внаслідок збройного нападу російської федерації на Україну постраждало 110 культових споруд Донецької області.

Також багато інших об’єктів культури та спадщини Донеччини постраждали через війну. Втрата кожної пам’ятки — це втрата частини нашої історії. Це нагадування про необхідність захисту нашої культурної спадщини та про те, яку ціну ми платимо за свою свободу. Збереження пам’яток є одним із пріоритетів у роботі облдержадміністрації та територіальних громад. 

Нещодавно Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, де чітко закріплено, що навмисне знищення культурної спадщини і стирання культурної ідентичності в Україні є воєнними злочинами, злочинами проти людяності та свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну ідентичність.  

Гаазька Конвенція констатує, що шкода, завдана культурним цінностям певного народу, є шкодою для культурної спадщини всього людства, оскільки кожний етнос робить свій внесок у світову культуру.

Попри зазнані втрати, ми повинні зберігати пам’ять про наші культурні об’єкти та працювати над їхнім відновленням після закінчення війни.