Синод єпископів УГКЦ відбувся у Зарваниці

Цьогорічний Синод єпископів УГКЦ відбувся у Зарваниці 2–12 липня 2024року, повідомляє Секретаріат Синоду. Прибули 50 єпископів з України та діаспори, зокрема: Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини, Австралії, а також запрошені гості з інших Церков і країн.

Синод розпочав свої діяння Молебнем до Святого Духа в базиліці Зарваницької Матері Божої. Відкриваючи робочі засідання, Блаженніший Святослав назвав цьогорічний Синод унікальним. Вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Синод зібрався на рідній землі. (Минулорічний Синод відбувся в Римі.) Цим єпископи бажали виявити свою близькість з українським народом, відчути його серцебиття в цей важкий для Батьківщини час та огорнути його увагою і молитвою. На думку Глави УГКЦ, присутність владик в Україні стала ще одним знаком надії на справедливий і тривалий мир та впевненості в прийдешній віднові українського народу і держави.

До єпископів зі словом привітання звернувся Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас. У контексті головної теми цьогорічного Синоду — «Бути благовісниками надії: євангелізація в контексті війни» — він звернув увагу на різні середовища, у яких Церква покликана бути знаком і благовісником надії. Передусім згадавши зі вдячністю Господу про визволення з російського полону отців-редемптористів Івана Левицького та Богдана Гелети, нунцій наголосив на важливості підтримки всіх полонених та їхніх родин. На перше місце потрібно поставити молитву за їхнє визволення, а також пам’ять про них і свідчення перед світом про їхні страждання. Окрім цього, як зауважив архієпископ, адресатами турботи Церкви мають стати діти, зокрема насильно депортовані до Росії, українці на тимчасово окупованих територіях, військові, родини загиблих, поранені, внутрішньо переміщені особи та шукачі притулку за кордоном. Ієрарх закликав до творчих пошуків найвідповідніших сучасних засобів євангелізації, а також до плекання живих контактів із зовнішнім світом задля свідчення правди про Україну та сприяння духовному відродженню українського суспільства.

Читайте також:
Звільнені з полону священники взяли участь у прощі до Зарваниці

Голоси діаспори

Перед владиками УГКЦ виступили гості з-за кордону. Представник єпископату США владика Італо Дель’Оро, єпископ-помічник архідієцезії Ґалвестон-Г’юстон, поділився враженнями від відвідин Харкова та від зустрічей з людьми в різних куточках України. Владика Італо запевнив, що у Сполучених Штатах серед єпископів є консолідована позиція щодо подальшої підтримки України, і повідомив, що понесе з нашої країни «послання надії» для американського суспільства.

Владика Герман Глеттлер, єпископ Інсбрука (Австрія), запевнив учасників Синоду у близькості й солідарності з українським народом. Він висловив захоплення тим, що люди в Україні «беруть на себе відповідальність, не чекають на кращі умови, а з величезним завзяттям відповідають на Божий заклик тут і тепер». Така позиція, на думку промовця, є свідченням «живої Церкви, людиноорієнтованого душпастирства, відповідно до задумів Божого серця». Владика Герман повідомив, що «віруючі та люди доброї волі в Австрії з великою ревністю зустрічаються, щоб благати про чудо справедливого і довготривалого миру», і висловив упевненість, що «лихоліття і страждання, які доводять багатьох до межі виснаження, не є фінальною крапкою в цій історії. Бог дбає».

Виступи запрошених

На початку синодальних засідань Глава УГКЦ виступив із програмною доповіддю. Предстоятель представив аналіз актуальної суспільно-політичної ситуації в Україні та описав найважливіші виклики, з якими сьогодні борються Церква та українське суспільство. Він детально розглянув душпастирський супровід тих, хто страждає від війни, наголосивши на важливості підтримки тих, хто переживає жалобу і горювання з приводу втрати найближчих. Блаженніший Святослав описав драматичний вплив, який має війна на українські родини, особливо на найбільш вразливі верстви населення, та закликав єпископів до подальших консолідованих зусиль задля підтримки українського народу в духовній та гуманітарній сферах.

Значну частину Синоду було присвячено розгляду його головної теми. За її підготовку відповідав владика Йосафат Мощич, голова Ради у справах євангелізації при Главі УГКЦ. Присутні мали нагоду розглянути питання євангелізації з різних перспектив завдяки доповідям запрошених осіб та експертів. Зокрема, кардинал Ґжеґож Рись, митрополит і архієпископ Лодзі (Польща), у світлі Євангелія пояснив зміст і складові елементи керигми, її вплив на життя адресатів проповіді та роль мирян у євангелізаційній місії Церкви.

Владика Ігор Ісіченко представив культурно-антропологічний контекст євангелізації на Сході України. Він, зокрема, описав труднощі, які виникають у пересічного віруючого, що бажає послідовно плекати і визнавати свої релігійні переконання в середовищі, позначеному наслідками секуляризації. На думку доповідача, «плекання віри передбачає і набуття сили духу, мужності бути не як усі, відваги зараховувати себе до креативної меншості». Водночас війна, як зауважує єпископ, «парадоксальним чином сприяє такій еволюції». Владика Ігор поділився думками щодо того, як Церква могла б допомогти людям долати бар’єри та перешкоди, що постають на шляху поглиблення віри. Він, наприклад, наголосив на необхідності уважно ставитися до мови богослужінь і проповіді, підкріплювати слово проповіді свідченням життя, дбати про компетентність і людську та християнську зрілість священників, покращувати інформаційне забезпечення євангелізації, показувати красу вселенськості Церкви та цінність єдності в різноманітності в лоні Церкви.

Щоб віра не перетворювалася в магію

Отець Роман Дубік, співдоповідач, ознайомив слухачів із проблематикою формального (магічного) підходу до віри, традиції та обряду. Наголосивши на цінності народних звичаїв і народної побожності, він водночас застеріг перед викривленим сприйняттям релігійності, що може призвести до поширення неоязичництва в українському суспільстві, і вказав на необхідність більш ефективної євангелізації в УГКЦ задля поглиблення та передавання віри в родинах і парафіяльних спільнотах.

На завершення представлення головної теми цьогорічного Синоду єпископів владика Йосафат Мощич розповів присутнім про актуальний стан євангелізації в УГКЦ. Він наголосив на важливості особистого досвіду віри у свідченні й передаванні Христової Благовісті в сучасному світі. Описуючи роль євангелізаційних спільнот і рухів, доповідач подав один із основних критеріїв у розпізнаванні автентичності їхнього служіння: «Роль церковних рухів, шкіл, спільнот полягає в тому, щоб привести людину до Христа і жодним чином не привласнювати собі тих людей, а глибоко вкоренити й інтегрувати їх у місцеву парафіяльну спільноту Церкви».

За підсумками обговорення доповідей щодо головної теми та роботи в групах Синод єпископів ухвалив низку постанов, які мають на меті оживити євангелізаційну діяльність Церкви на особистому, парафіяльному, єпархіальному та загальноцерковному рівнях.

Співпраця

В ході синодальних засідань владики УГКЦ заслухали такі звіти: про діяльність за минулий рік Душпастирської ради, комісій і відділів Патріаршої курії, про молодіжний апостолят, про співпрацю з папською Комісією новомучеників — свідків віри, а також про участь єпархій та екзархатів УГКЦ у синодальному процесі Католицької Церкви. Окрему увагу синодальні отці присвятили фінансовим питанням, заслухавши відповідні звіти патріаршого економа УГКЦ та інших відповідальних осіб.

Синод проаналізував соціальне служіння УГКЦ під час війни. На цю тему доповідали: владика Василь Тучапець, голова Відділу соціального служіння, та інші відповідальні особи. Зокрема, патріарший економ отець Любомир Яворський представив проєкти, які від імені Церкви здійснює фундація «Мудра справа»; директорка Міжнародного благодійного фонду «Карітас Україна» Тетяна Ставнича представила напрямки діяльності Фонду і труднощі й потреби українського народу в останні місяці російської агресії; сестра Севастіяна Карвацька ЧСВВ повідомила єпископів про стан реалізації церковної програми для духовенства УГКЦ «Зцілення ран війни». Синодальні отці погодилися, що служіння краянам, які страждають від російської агресії, супровід найбільш уразливих верств українського суспільства, праця над зціленням ран війни і надалі будуть пріоритетними у служінні Церкви в найближчі роки та дальшій перспективі.

Про оновлення

Продовжуючи обговорення тематики церковного служіння під час війни, Синод Єпископів УГКЦ заслухав звіт про стан військового капеланства в Україні, який представив отець Андрій Зелінський ТІ, заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії. За підсумками доповіді відбулася дискусія, під час якої владики висловили свої думки та пропозиції щодо подальшого розвитку капеланського служіння УГКЦ у війську.

У межах обговорення літургійних питань перед синодальними отцями виступив владика Григорій Комар, голова Патріаршої літургійної комісії. Він представив проєкт Великого Архієратикона та оновлених Требника і Молитвослова, над якими нині працює Патріарша літургійна комісія, а також повідомив про рецепцію оновленого Служебника і Місяцеслова, що були прийняті торішнім Синодом єпископів та проголошені Главою УГКЦ.

Читайте також:
До затвердженого Місяцеслова УГКЦ увійшли 9 нових святих

Діяльність робочої групи з написання Кодексу канонів УГКЦ представив її голова архієпископ Євген Попович, голова Канонічного відділу Патріаршої курії. Відбулася широка пленарна дискусія над змістом Кодексу та його окремими важливими частинами. Владика Євген рівно ж представив звіт про стан судівництва в УГКЦ.

Орден Омеляна Ковча

Бажаючи належним чином вшанувати і відзначити ревне служіння священнослужителів УГКЦ, Синод поблагословив створення в УГКЦ Ордена блаженного священномученика Омеляна Ковча та затвердив відповідний Статут, який регулює функціонування цієї церковної нагороди. Відповідно до статутних положень, Орден встановлюється «для нагородження священнослужителів УГКЦ за видатні заслуги у священничому служінні, за непересічну душпастирську ревність, за активну позицію у справі поширення християнських цінностей у суспільстві, за здобутки в євангелізаційній і місійній діяльності Церкви, за самопожертву в благодійництві, за успіхи в екуменічному та міжрелігійному діалозі, а також за інші важливі здобутки, якими нагороджений причинився до успішного здійснення місії Церкви в сучасному світі».

Відзнака блаженного Омеляна Ковча вже існує в УГКЦ; зокрема, нею Блаженніший Святослав нагородив нею режисера Олега Сенцова у вересні 2021 року.

Комітет зі вшанування пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча засновано 2010 року. Його почесним головою був кардинал Любомир Гузар. Діяльність Комітету здійснюється під патронатом Глави УГКЦ.

Відзнаку імені Омеляна Ковча вручають щороку за значний внесок у розвиток екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму.

Інші теми

Прагнучи активно долучитися до відзначення у Вселенській Церкві у 2025 році Ювілейного року, Синод Єпископів призначив оргкомітет, очільниками якого стали владика Ярослав Приріз (голова) та отець Теодосій Грень, ЧСВВ (заступник голови).

Серед інших важливих тем, які розглянув цьогорічний Синод єпископів, були: беатифікаційний процес праведного митрополита Андрея Шептицького (представив отець Андріян Книш), діяльність «Дому Преображення» (Юрій Тарнавський та о. Василь Єсип), опіка й гідний супровід єпископа-емерита (владика Володимир Ющак).

Робочі засідання Синоду єпископів 2024 року були переплетені молитвою та іншими богослужіннями за участю владик. День духовної обнови для синодальних отців провів кардинал Ґжеґож Рись, а щоденні проповіді під час Божественної Літургії виголошував отець Роман Терлецький. У неділю, 7 липня, єпископи служили в різних громадах УГКЦ, де мали нагоду зустрічатися та спілкуватися з вірними, підтримуючи їх проповіддю Божого слова та розділяючи з ними спільну молитву. Патріарх Святослав у співслужінні з кількома єпископами Синоду очолив Прощу катехитів УГКЦ, яка відбулася 7 липня в Зарваниці.

У суботу, 6 липня, владики спогадували пам’ять усопших архієреїв УГКЦ, а Предстоятель на закінчення Божественної Літургії очолив Панахиду за них. У середу, 10 липня, члени Синоду відвідали садибу ісповідника віри патріарха Йосифа Сліпого у с. Заздрість, де під проводом Блаженнішого Святослава відправили Панахиду за його упокій з приводу 40‑х роковин його відходу у вічність у Римі та мали нагоду ближче ознайомитися з унікальними матеріалами експозиції, представленої в цьому музеї, що нею дбайливо опікується Данута Іванкович і Товариство святої Софії в США.

Наприкінці цьогорічних синодальних засідань владики затвердили тексти посинодального послання, листів до державних і церковних достойників в Україні та за кордоном, а також визначили дату й місце проведення Синоду 2025 року.

Молитвою «Достойно є…» єпископи УГКЦ подякували Матері Божій за Її опіку під час нарад і віддали під благословенну десницю Небесного Отця весь український народ, його провідників і захисників, заспівавши в соборі Зарваницької Богородиці гімн-молитву «Боже, великий, єдиний».