Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХ звичайного тижня, рік ІІ
Багата людина зазвичай є невільником свого багатства. Те, чим вона найбільше займається, це турбота про це багатство. Тут згадуються слова Ісуса: «Де твій скарб, там буде і твоє серце» (пор. Мт 6, 21). Тим часом бути учнем Ісуса означає доручити Йому себе, цілковито Йому довіритися. Це зрозуміле, тому що не можна одночасно служити Богу і мамоні (пор. Мт 6, 24). І саме через це тому, хто багатий, так важко увійти до Царства, де інших царів, крім Єдиного Бога, не існує.
Відомо, однак, що Ісус мав багато приятелів серед заможних людей (Йосиф з Ариматеї, Лазар, Закхей, митник Матей, який став Його учнем, та інші). Він інколи користувався їхньою гостинністю (пор. Лк 8, 3). Тому для багатої у фінансовому розумінні людини не є чимось принципово неможливим осягнути спасіння. Його можна осягнути — тільки з Божою допомогою, а не через багатство, довірившись Ісусові — Вчителю і Спасителю. Адже якщо «для людей це неможливо», то «для Бога все можливе». Спасіння людини залежить виключно від Бога, а не від соціального статусу.