22 серпня Церква відзначає спомин Пресвятої Діви Марії Цариці.
Святе Письмо описує Її так: «І знамення велике видно було на небі — жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок» (Одкр 12, 1). Це завжди розглядали як образ і Церкви, і Пресвятої Матері.
Ось 12 коротких фактів про нашу небесну Царицю, по одному на кожну зірку в Її короні.
1. У стародавньому Ізраїлі царицею була мати царя. Старозавітні царі, такі, як Давид, часто мали більше, ніж одну дружину. Це ускладнювало вибір цариці, тому цю роль, природно, виконувала мати правителя.
2. Цариця-мати користується великими почестями. У Старому Завіті ми читаємо про матір сина Давида: «Як же ввійшла Ветсавія до царя Соломона, щоб говорити з ним про Адонію, цар підвівся, вийшов їй назустріч, вклонився перед нею та й сів на своєму престолі. Поставлено ослін і для царевої матері, і вона сіла з правого боку в нього» (1Цар 2, 19).
3. Голос цариці гідний поваги. Читаємо біблійний уривок далі: «”Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов мені її”. І відповів їй цар: “Скажи лиш, мамо моя, я певно не відмовлю”».
4. Марія — мати вічного Царя. Коли Вона дізналася, що народить Ісуса, то дізналася й про те, що буде Царицею. «Ось ти зачнеш у лоні й вродиш Сина й даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця» (Лк 1, 31-33).
5. Царицю Нового Завіту шанували, як і старозавітних цариць. Подивіться, як відреагувала на Марію Єлисавета: «І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?”» (Лк 1, 41-43).
6. Марію називали Царицею ще у ранній Церкві. Святий Йоан Павло ІІ зазначав: «Починаючи з V століття, майже в той самий період, коли Ефеський Собор проголосив Її Матір’ю Божою, Їй почали приписувати й титул Цариці».
7. Рання Церква також усвідомлювала, що Марія значно менша від Бога. У 300-х роках Епіфаній, єпископ Саламінський, писав про Успіння Марії, кажучи: «Смерть застала Її чистою, і Її вінець був невинним… Вона засяяла славно серед мучеників… бо через Неї світло зійшло у світ». Але він також сказав: «Марію слід шанувати, а Отцю, Сину і Святому Духу потрібно поклонятися; ніхто не повинен поклонятися Марії».
8. Коли ми говоримо «Богородиця», ми маємо на увазі «Наша Цариця». Святий Йоан Дамаскін у 700-х роках називав Марію «Божою Матір’ю, Царицею і Владичицею над усім сотвореним». Його грецьке слово, від якого походить поняття «Богородиця», означало «царська особа».
9. Другий Ватиканський собор називає Марію Царицею Світу. У догматичній конституції «Lumen Gentium» говориться, що Господь возвеличив Марію як Царицю Світу, щоб Вона могла більш повно відповідати своєму Синові, Господу над панами і Царю над царями, переможцю гріха і смерті.
10. Сатана ставиться до неї як до Цариці. «І коли побачив дракон, що він повержений на землю, переслідував жінку, яка народила сина-мужа» (Одкр 12, 13).
11. Марія тріумфує як Цариця. Коли Пресвята Діва об’явилася у Мексиці, вона постала як Жінка, описана в Книзі Одкровення. Вона прийшла і перемогла: дев’ять мільйонів людей навернулися завдяки Матері Божій Гваделупській.
12. Марія — ваша персональна Цариця. Вона допоможе вам перемогти. Святий Йоан Павло ІІ наголошував: «Вона поруч із нами, тому що Її славний стан дозволяє Їй іти поряд із нами у нашій щоденній земній подорожів».
Переклад CREDO за: Том Гупс, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
