Святий рік Ювілею, який — за розпорядженням Папи Франциска — розпочнеться 29 грудня 2024 року і триватиме до 6 січня 2026 року, ставить багато важливих цілей.
Ювілей — це передусім заклик до навернення та поглиблення віри. Але папська булла «Spes non confundit» від 9 травня 2024 року, сповіщаючи цю важливу подію, також закликає (у пункті 16) до скасування боргів «країн, які ніколи не будуть спроможні розплатитися». Святіший Отець підкреслив: «Ідеться не лише про великодушність, але передусім про справедливість — яка сьогодні загострюється новою формою несправедливості, яку ми усвідомлюємо». З подібним закликом чверть століття тому звертався і св.Йоана Павло ІІ, оголошуючи рік Великого Ювілею-2000.
Витрата коштів на зброю зросла по всій планеті
Із цим закликом Папи Берґольйо опосередковано пов’язане й гасло, яке він запропонував для наступного, 58‑го Всесвітнього дня миру, що з 1968 року відзначається у перший день наступного року з ініціативи св.Павла VI: «Прости нам провини наші: даруй нам твій мир». Ці слова чітко вказують на біблійне та церковне значення Ювілейного року, одним із найважливіших вимірів якого була і є турбота про мир та безпеку людського роду.
За сучасних нам умов, Франциск послався не лише на Святе Письмо, а й на свої енцикліки «Laudato si’» й «Fratelli tutti», особливо в контексті надії та прощення — цінностей, які є немовби серцем Святого року. Заклик до навернення не має на меті засудження, а спрямований на «примирення та прагнення до миру».
У своїх роздумах про Ювілейний рік Святіший Отець виходить із дійсності конфліктів у різних частинах світу та соціальних гріхів, які мучать людство в наш час. Надію, яка є основною ідеєю його булли, він поміщає в біблійну ювілейну традицію відпущення гріхів та прощення боргів і наводить роздуми Отців Церкви, щоби так перейти до пропозиції конкретних вказівок. Вони мають привести до необхідних змін на духовному, моральному, соціальному, економічному, екологічному та культурному рівнях.
Папа вже не вперше звертає увагу на загальновідомий факт, що розвинені країни щороку витрачають мільярди доларів на торгівлю зброєю, — що підтверджується щорічною доповіддю Міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), опублікованою в Стокгольмі у квітні цього року. Доповідь показує, що за 2023 рік, коли в Європі тривали дві війни, на озброєння по всій планеті було витрачено 2443 мільярди доларів (2293 мільярди євро) — що означає зростання на 7% порівняно з попереднім роком. У світлі цих даних легше зрозуміти слова Франциска про те, що «насильство, викликане війнами, чітко показує, якою зарозумілістю керуються можновладці щодо людей (…), скільки нових бідняків створює ця зла політика, проваджена за допомогою зброї, скільки невинних жертв! Однак ми не можемо відступитися».
Варто додати: у згаданій вище доповіді SIPRI сказано, що у 2023 році до 15 країн, які витратили найбільше грошей на озброєння, увійшли: США — 860 млрд євро (зростання на 2,3%), а це 37% глобальних витрат і 68% у межах НАТО; Китай — 278 млрд (зростання на 6%), Росія — 102 млрд (+24%), Індія — 78,6 млрд (+4,2%), Саудівська Аравія — 71,2 млрд (+4,3%), Велика Британія — 70,4 млрд (+4,3%), Німеччина — 62,8 млрд (+9;) та Україна — 60,9 млрд, — але треба пам’ятати, що Україна також отримала 32 млрд євро у вигляді допомоги.
«Цикл фінансування-борг має бути розірваний, бо це суспільний гріх»
«Народи потребують не будь-якого фінансування, а лише такого, яке передбачає спільну відповідальність між тими, хто його отримує, і тими, хто його надає. Користь, яку воно може принести суспільству, залежить від його умов, від того, як воно використовується, і від того, в яких сферах можна вирішити потенційну боргову кризу». На цьому наголосив Папа Франциск 5 червня 2024 р., приймаючи учасників семінару «Боргова криза глобального півдня». Мета семінару, організованого Папською академією соціальних наук, — розпочати діалог задля впровадження заходів, що допоможуть розв’язати проблему боргів, яка гнітить багато країн.
Тому Франциск закликав до розвитку нової економічної структури. «Щоби спробувати розірвати цикл фінансування й боргу, необхідно було би створити багатонаціональний механізм, заснований на солідарності та злагоді між націями, який би враховував глобальне значення проблеми та її економічну, фінансові та соціальні наслідки».
«Ніхто не може жити з чистою совістю, знаючи, що навколо багато братів і сестер залишаються голодними, соціально відчуженими чи беззахисними. Дозволити цьому статися — гріх, людський гріх; навіть якщо людина не має віри, це суспільний гріх», — резюмував зустріч Святіший Отець.
Переклад CREDO за: Wiara, Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
