Зустрічаючись із молоддю на завершення своєї Апостольської подорожі в Папуа-Нову Ґвінею, Святіший Отець зосередився на мові любові, яка спонукає допомогти підвестися тому, хто впав.
«У житті не так важливо не падати, як важливо не залишатися лежати після падіння!» Цю відому думку нагадав Папа Франциск, зустрічаючись у понеділок, 9 вересня 2024 р., із молоддю Папуа-Нової Ґвінеї. Ця зустріч, що відбувалася на стадіоні Джона Ґіза у Порт-Морсбі, стала завершальною велелюдною зустріччю цього етапу його 45‑ї Апостольської подорожі, пише Vatican News.
Можна помилятися, головне — виправляти помилки
На початку промови до молоді Папа нагадав біблійну історію про Вавилонську вежу. «Господь створив нас для того, щоб ми мали добрі стосунки з іншими. Зверніть увагу: Він створив нас не для непорозумінь, а для того, щоб ми мали добрі стосунки», — наголосив Святіший Отець.
Перед розмаїттям мов, які розділяють, потрібна одна лише мова, «яка допомагає нам бути поєднаними».
«Що це за мова, яка сприяє дружбі, яка розбиває стіни поділів і відкриває нам усім шлях до братерських обіймів?» — запитав Франциск. Коли ж хтось відповів, що це любов, він зазначив, що протилежністю любові є ненависть. «Але є ще одна річ, можливо, гірша за ненависть: байдужість до інших. Байдужість має своє коріння в егоїзмі», — підкреслив Папа, додаючи, що молода людина повинна мати неспокій у серці, переймаючись тим, щоб піклуватися про інших.
«У житті молодої людини є дуже важливі стосунки: це близькість із бабусею та дідусем», — додав він. І, повертаючись до біблійної розповіді, нагадав, що кожен будівничий Вавилонської вежі почав говорити своєю мовою. Це видно також і в Папуа Новій Гвінеї, де налічується понад 800 мов. «Але чи ви маєте спільну мову?» — запитував Франциск, вказуючи на те, що такою є «мова серця, мова любові, мова близькості, а також мова служіння».
«Дорогі юнаки та дівчата, я радію вашим ентузіазмом і радію з усього, що ви робите, з усіх ваших задумів. Але хочу запитати — будьте уважні: чи може молода людина помилятися? (Молодь відповіла: «Так!»). А доросла людина, вона може помилятися? (Молодь відповіла: «Так!»). А такий старий чоловік, як я, може помилятися? (Молодь відповіла: «Так!»). Ми всі можемо помилятися. Кожен з нас. Але головне — усвідомити помилку. Це дуже важливо. Ми не надлюди. Ми можемо помилятися. І це також дає нам впевненість: що ми завжди повинні виправляти свої помилки».
Зі стадіону Папа Франциск від’їхав до аеропорту, звідкіля, після церемонії прощання, відлетів до Ділі, столиці Тимору-Лешті. Так завершився другий етап цієї Апостольської подорожі, що триває від 2 до 13 вересня.
Східний Тимор
Відвідини острівної країни у Південно-Східній Азії з католицьким населенням є третім етапом подорожі, що триватиме до наступної п’ятниці, включаючи також відвідини Сінгапуру. Через тиждень після початку 45‑ї Апостольської подорожі Папа Франциск розпочав її третій етап.
Літак приземлився в міжнародному аеропорту Ділі, столиці Тимору-Лешті, розташованого на найсхіднішому з Малих Зондських островів у Південно-Східній Азії, де католики становлять майже все населення, на відміну від мусульманської Індонезії, якою він розпочав цю дорогу.
На летовищі ім. Президент Ніколау Лобату його зустрічали президент Жозе Мануель Рамуш-Орта та прем’єр-міністр Шанана Гужмау, а також місцеві ієрархи. Двоє дітей у національному вбранні піднесли Святішому Отцеві квіти, а також таїс — традиційний тиморський шарф.
Франциск є другим після святого Йоана Павла ІІ Наступником святого Петра, який ступив на землі Тимору-Лешті.