У Святому Письмі немає випадковостей — як і простих готових відповідей-рецептів на всі випадки життя.
Святе Письмо, як слово Боже, закликає до спілкування: до стосунків, характерною рисою яких є постійність. Бо які ж це стосунки, коли ми отримали інформацію, і крапка? Це — довідкове бюро.
Небезпечним самообманом є потуги зробити біблійні тексти простими, зрозумілими з першого слова. Такий підхід зведе до мінімуму пошук людиною Бога та постійність спілкування з Ним. Незрозумілість Святого Письма є закономірною. «Думки бо Мої — не ваші думки, і дороги ваші — не Мої дороги, — слово Господнє. Бо так, як небо вище від землі, так Мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших» (Іс 55,8‑9).
Але боятися цього не слід. Як і зупинятися у вивченні Святого Письма: мовляв, «це не для мене, це для обраних». Ні, слово Боже звернене до всіх. І воно ініціює спілкування, а не дає довідку раз і назавжди.
Нерозуміння спонукає запитувати. Ми звикли зводити молитву до прохань. Але чому вона не може висловлювати запитань? Запитання теж є частиною спілкування, засобом краще зрозуміти співрозмовника. Наштовхуючи на щось складне і неоднозначне у Святому Письмі, завжди можемо звернутись до Бога: «Що Ти хочеш мені цим сказати?» або «Допоможи зрозуміти…»
Слова Ісуса Христа «Царство Небесне здобувається силою» (Мт 11,12) стосуються також і вивчення Святого Письма як дороговказу на шляху до цієї кінцевої мети нашого життя. Але, як і будь-які інші біблійні тексти, вони не вичерпуються цим поясненням. Вони також можуть слугувати ілюстрацією до неможливості однозначного трактування біблійного тексту. Співпраця з Божою благодаттю, активна відповідь на Боже запрошення до святості, слідування моральним імперативам, зусилля у вигляді посту й молитви — це все ще неповний перелік можливих інтерпретацій стиха про здобуття силою Царства Небесного, який вкотре підтверджує багатогранність кожного слова Біблії.
Також нормальним є, коли ми, читаючи Святе Письмо, знаходимо в ньому уривки, які суперечать одні одним. Це жодним чином не ставить під сумнів правдивості написаного, а лише розширює перспективу. Ориген каже, що Бог як Автор цих текстів у такий спосіб застерігає від поверхового прочитання й буквального розуміння написаного в Біблії.
Так Господь створює умови, щоб людина шукала… Шукала відповіді на складні питання, які її хвилюють, — не плекаючи ілюзій щодо скорого їх отримання. Шукала свого неповторного місця в історії спасіння, завдання, яке Бог для неї готує і відкриває, і врешті Його Самого як «мети бажань і вірних утвердження» (канон Утрені 8 гласу).