Я точно не пам’ятаю, коли почав носити коричневий скапулярій. Ми присвятили нашу сім’ю Непорочному Серцю Марії у 2017 році, у столітній ювілей об’явлень Фатімської Богородиці, тож, можливо, це було приблизно у той час. Зараз мій скапулярій — це рваний, розкошланий, непоказний клаптик вовни. Але це тому, що я ніколи не знімав його протягом цих років.
Присвячення Марії було важливим для нас, як для сім’ї, тому що Пресвята Богородиця Чудотворного Медальйона дуже допомогла нам із дружиною. Марія навернула наші серця і проклала шлях освячувальній благодаті, щоб вона знову жила в нас. Ба більше, ми відчули диво другого шансу, коли наш третій син народився завдяки цій благодаті. Отже, ми завдячували Їй усім і «прибігали під Її опіку», як сказано у молитві. Розарій був потужною зброєю у моєму духовному арсеналі, а коричневий скапулярій — духовним щитом.
Я не дуже замислювався про це, коли нещодавно порвалася одна зі шворок мого скапулярія. «Пізніше зашию», — подумав я і поклав його у кишеню шортів. Один день перетворився на два; потім ми поїхали на пляж на кілька днів, і я просто не знайшов п’яти хвилин, щоби взятися за голку з ниткою.
Як людина, яка була визволена від наслідків виснажливої психічної хвороби — значною мірою завдяки поверненню до стану благодаті, як згадувалося вище, — я маю постійну підозру щодо власних думок. Чи можна їм довіряти? Чи вони мене не обманюють? У духовній боротьбі думки можуть походити з трьох джерел: від себе самого, від Бога чи від диявола. З роками я навчився помічати різницю, хоча інколи такі думки можуть захопити мене зненацька.
Тільки зараз, озираючись назад на той тиждень без мого коричневого скапулярія, я зауважив, наскільки темними стали мої думки у той період — ніби чорні хмари осідали у моїй душі. І коли я говорю «темні», я не маю на увазі сумні чи бентежні, а радше такі: «Робе, чому ти ще не вбив себе? Чому ти досі тут? Чого ти чекаєш?»
Читайте також: Міфи і правда про самогубство і як йому запобігти
У мене не було ніяких зовнішніх причин для цього раптового нападу суїцидальних думок: я мав стабільну роботу, добре здоров’я, міцну сім’ю. Це не мій голос нашіптував мені ці думки. Але я помітив маленькі щілини в моїй броні, маленькі дірки у моїй духовній огорожі. Маленькі рани почали гноїтися, крихітні зерна непрощення проростали в моєму серці, спонукали думати про людей найгірше, штовхали до критичності й заздрощів. У мені осідала сажа легкого гріха.
Дивно було й те, що того тижня я проводив більше часу в молитві, відвідуючи місцеву каплицю і стоячи навколішках на самоті протягом 1-2 годин. Я шукав божественного керівництва, водночас борючись зі спокусою зробити щось необачне. Але я рвався у бій скаліченим; я ніколи не замислювався над тим, який захист дає людині коричневий скапулярій, поки того тижня не перестав його носити. Навіть моя дружина помітила, що я частіше використовую у розмові слово «самогубство», і це тривожило її. Тож я вирішив більше не відкладати ремонт мого скапулярія — я дістав його з кишені, зашив і надів на шию.
Після кількох годин у каплиці адорації шквал негативних думок і фантазій про те, щоб накласти на себе руки, розвіявся. Ми з дружиною пішли на вечірню прогулянку, де я чесно розповів їй про ці спокуси, а також визнав, що вони, здається, зникли після того, як я знову надів скапулярій. Згодом я усвідомив, що у той день було свято Пресвятої Богородиці з гори Кармель, яка вручила скапулярій святому Симону Стоку. Можливо, Богородиця скористалася моїм недбальством, щоб дати мені важливий урок благодаті.
Читайте також: Як мені було страшно, а скапулярій Діви Марії мене врятував
Сакраменталії Церкви — Чудотворний Медальйон і медальйон святого Бенедикта, освячена вода, освячена сіль і коричневий скапулярій — це зброя у нашому арсеналі для духовної боротьби. Жоден солдат не йде на війну з порожніми руками, але бере все, що потрібно йому для перемоги. Сатана, як брехун і облудник, не втрачатиме можливості використовувати наші вразливі місця для своєї вигоди. Як то кажуть, ми сильні настільки, наскільки сильна наша найслабша ланка.
Пам’ятайте, що найголовніше у сакраменталіях — віра, без якої вони безсилі. Сакраменталії — це не талісмани, бо ми віримо не в магію, як язичники, а у силу благодаті — благодаті Єдиного Істинного Втіленого Бога. Бог, який дає нам силу протистояти сатані та всім його порожнім обіцянкам, прикликаючи святе Ім’я Його Сина Ісуса, який смертю переміг смерть. Бог, який дав нам перемогу в Христі Ісусі.
У чому я переконався після отриманого досвіду, так це у тому, що більше ніколи не зніму свій скапулярій.
Читайте також: 12 фактів про скапулярій Божої Матері з гори Кармель
фінансово.
Щиро дякуємо!
