Святий Франциск Ассізький жив у цілковитій убогості, але вважав, що Ісус у Євхаристії заслуговує на найкращі чаші і дарохранительниці, які тільки може виготовити людська рука.
Багато хто знайомий із досконалою бідністю його життя, але мало хто знає, що він палко шанував Євхаристію і заохочував до такої ж відданості інших. Він твердо вірив, що Ісус справді фізично присутній у Євхаристії під видами хліба і вина. Саме тому святий Франциск прагнув виявити до Нього максимальну повагу і відданість. Коли він заходив до храму і бачив, що там брудно, він брав мітлу і начисто підмітав підлогу.
Ця євхаристійна побожність поширювалася і на дорогоцінний посуд, який використовувався під час Євхаристії. Святий Франциск написав листа до священників, у якому пояснював, чому їм слід користуватися чашами і дарохранительницями найвищої якості.
«Нехай усі, хто звершує Найсвятіше Таїнство; особливо ж ті, хто робить це з такою байдужістю, поміркують, наскільки бідними можуть бути чаші, корпорали та білизна там, де приносяться у жертву Тіло і Кров нашого Господа Ісуса Христа. Багато хто залишає Їх у негідних місцях, підносить без поваги, приймає недостойно і дає іншим без розбору.
Давайте негайно і рішуче виправимо ці та інші помилки: всюди, де найсвятіше Тіло нашого Господа Ісуса Христа не зберігається належним чином, де Воно занедбане, Його слід вилучити і покласти у досконале місце».
Він повторив цю думку і у своєму Заповіті: «Понад усе я хочу щоб цьому Найсвятішому Таїнству віддавали честь і пошану та зберігали у багато оздоблених місцях».
Святий Франциск дуже любив Ісуса і провів усе життя, жертвуючи Йому все, що він робив. З таким палаючим вогнем любові у серці він не міг дивитися на те, як з Ісусом поводяться негідно.
Його прагнення ставитися до Євхаристії з такою повагою має сенс лише з точки зору реальної присутності у ній Христа. Святий Франциск вважав, що оскільки Ісус справді присутній під видами хліба і вина, то все, що містить Ісуса, повинне бути гідним Царя.