Медичні інтернет-портали — це інструменти, за допомогою яких пацієнти записуються на прийом, ставлять запитання лікарям, перевіряють результати лабораторних досліджень.
Але чи слідують медичні портали за наукою?
Наприклад, тепер вони питають: «Яку стать вам призначили при народженні?» (Я: «Не пам’ятаю»). «Яким займенникам ви надаєте перевагу?» (Я: «Гмм… Ваша Високосте?») «Завантажте своє фото». (Я завантажив фото свого собаки). Портал без питань прийняв це фото, тож алгоритм розпізнав мою самоідентифікацію як собаки. Я вжахнувся.
Коли я пішов на лікування до лікаря-некатолика, він, зрозуміло, зацікавився (із відтінком скепсису) своїм новим пацієнтом-священником. Священник — це часто «цікавинка», добре це чи погано. Цього лікаря особливо зацікавило питання сповіді.
Священники схожі на лікарів, хоча й не такі цікаві. Лікарі лікують тіло. Священники, в ім’я Ісуса, зцілюють душу. Лікарі ставлять пацієнтам багато обов’язкових нав’язливих запитань, таких як: «Чи ви курите? Чи вживаєте алкоголь? Чи маєте алергію? Які ліки ви приймаєте?» Вони беруть кров із вашої руки, перевіряють її і кажуть вам їсти менше жирної їжі і більше фруктів та овочів. Священники під час сповіді просто запитують про природу та кількість гріхів, покладаючись на чесність і доброзичливість каяника.
Лікар з м’яким скепсисом розпитував мене про католицьку віру, тож я відплатив йому тією ж монетою. Оскільки ШІ інтернет-порталу його практики вважає, що я ідентифікую себе як собаку, я поцікавився, які собачі галети він мені пропише. Я також поцікавився його думкою про аборти. Чим більше ми вивчаємо медичну науку, тим більшою стає наша впевненість, що зачаття створює нову людину. Католицьке вчення слідує за наукою. А ви?
Лікаря це не потішило.
Віруючі католики так само дотримуються правдивих і перевірених традицій соціальної поведінки, що зберігалися тисячоліттями. Брехати, красти і шахраювати — це погано. Це теж гріхи.
Подумаймо про шлюб і сім’ю. Їхня наукова модель така ж стара, як Адам і Єва. Чоловік це чоловік, а жінка це жінка. Чоловік зустрічає жінку. Вони подобаються одне одному. Вони закохуються. Вони заручаються. Вони одружуються. Вони їдуть у весільну подорож. У них народжуються діти. Саме у такому порядку. Нічого складного. (Світська культура часто звинувачує Церкву в ненависті до сексу і водночас у пропаганді великих сімей. Що тут сказати? Невіруючі мали би краще покладатися на науку). Віруючі католики слідують за наукою, тому що вони слідують за Ісусом.
Але Ісус не слідує за наукою. Ісус — Автор науки. Все було створено через Нього. Наука — це праця Його рук. Євангеліє підтверджує науку і розширює наше розуміння Його творіння та його значення.
Ми не можемо зрозуміти гідність людської особи, не визнаючи Божого задуму про первісну єдність чоловіка та жінки. У біблійній мові слово «чоловік» за своєю суттю включає як чоловіка, так і жінку. Бог створив нас на свій образ, і подружня єдність відображає Його щедру любов.
Біблія говорить мовою поезії, щоб розкрити науку та радість людської любові: «Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка. І чоловік сказав: “Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка”. Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом» (Бут 2, 22-24). Бог насолоджується любов’ю між чоловіком і жінкою.
Після первородного гріха Старий Завіт все частіше послуговується образами подружжя, щоб описати любов Бога до Його народу. У Новому Завіті Ісус освятив шлюб своєю присутністю на весільному бенкеті в Кані. Ісус відкриває науку шлюбу. Він навчав, що шлюб, як і завіт між Ісусом і Його Церквою, містить непорушний зв’язок. «Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає» (Мт 19, 6). Церква — Божа сім’я з Ісусом як Божественним Нареченим, а охрещені — діти Святої Матері Церкви.
Католицьке вчення розглядає шлюб як спільне наповнення людини — чоловіка і жінки. Образ подружжя навіть допомагає нам зрозуміти гідність целібату священників. Целібатний священник заручений з Церквою в Ісусі.
Шлюб і сім’я — основа доброї культури. Соціальні науки підтверджують, що дітям потрібна стабільна сім’я — з мамою й татом. Отже, шлюбні узи захищають подружжя від непостійних і нечестивих спонукань. Шлюбні узи також є запорукою безпеки і благополуччя дітей. Соціальні науки з абсолютною впевненістю демонструють, що зловживання людською сексуальністю і розпад сім’ї веде до бідності, відчаю, материнської самотності, абортів, збочень, хвороб, насильства та безлічі інших розладів. Якщо сумніваєтеся, тримайтеся науки.
Нове життя — це наукова реальність. Зовнішніми ознаками подружньої любові є діти. Отже, діти невіддільні від подружніх обіймів (або мають такими бути). Діти у шлюбі захищають цілісність подружжя і гідність людської особи. Екстракорпоральне запліднення паплюжить гідність подружніх обіймів. Секс поза шлюбом паплюжить науку сімейної любові. Немовлята мають право на захист шлюбних уз.
Контрацепція і одностатеві зв’язки — це різні сторони однієї медалі. Вони порушують прокреаційну мету людської сексуальності. Деградація цілей людської сексуальності веде до розпаду сімей, занепаду культур і втрати освячувальної благодаті.
Лікарі хочуть нашого здоров’я. Ісус хоче нашого щастя в цьому житті — і у житті прийдешньому. Кожне Його відкриття приносить нам щастя. Навіть коли Він навчає брати наші хрести, щоб слідувати за Ним, Він вчить нас слідувати за наукою. Так, це боляче — відкинути свої грішні схильності та жити добрим і чесним життям. Потрібні наукові докази? Слідуйте за Ісусом і спитайте свого лікаря.
Переклад CREDO за: о. Джеррі Покорський, Catholic Culture
фінансово.
Щиро дякуємо!
