У Біблії Ісус наказує нам любити свого ближнього, як самого себе. Це не завжди легко, особливо якщо між нами є кричущі розбіжності, що заважають знайти спільну мову.
Але важливо пам’ятати про красу любові до тих людей, які не обов’язково поділяють ваші цінності, ваш вибір музики — і рівень децибелів для її відтворення — або які завдають вам певного болю чи стресу.
Зараз, як ніколи, потрібно пам’ятати про важливість любові до ближніх. Ось шість біблійних цитат, які можуть полегшити цей виклик.
1.«Не будеш мститися і не будеш злопам’ятним супроти твоїх земляків. Любитимеш ближнього твого, як самого себе: Я — Господь» (Лев 19, 18).
Цей вірш є основою для розуміння любові як центральної частини справедливості і милосердя. Він заохочує не тільки уникати помсти, але й відпускати образу. У сучасному світі, де соціальні медіа можуть посилювати негативні емоції та розбіжності, цей вірш закликає нас прощати і дивитися на інших зі співчуттям, а не з осудом.
Насправді любов до ближнього, як до самого себе, передбачає співчуття і повагу і встановлює модель особистої та суспільної гармонії.
Читайте також: Як поважати тих, хто на це не заслуговує?
2.«Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас» (Мт 5, 43-44).
Тут Ісус трансформує ідею любові, поширюючи її на ворогів. Це радикальний заклик піднятися над ворожнечею і обрати мир замість відплати. У сучасному контексті ми часто стикаємося з окремими людьми чи групами з протилежними переконаннями, що призводить до конфлікту. Цей вірш запрошує нас прийняти всеохоплюючу любов, яка виходить за межі розбіжностей, виступаючи за розуміння, діалог і доброту навіть до тих, хто кидає нам виклик.
3.«Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого”. “Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити”» (Лк 10, 27-28).
Цей вірш відображає суть віри в дії — любов до Бога і ближнього разом як повне вираження мети життя. Ісус навчає, що любов до інших невіддільна від нашої любові до Бога, натякаючи, що справжня віра природним чином поширює доброту й турботу на інших. Ця подвійна заповідь може скеровувати нас у тому, щоб ми розглядали соціальну справедливість, благодійне служіння і прості вчинки доброти як вияв віри.
4.«Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! 35 З того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йн 13, 34-35).
Цими словами Ісус підносить любов з ідеалу до ознаки розпізнавання своїх послідовників. Ця любов виходить за межі дружньої прихильності; це взірець самовідданої любові Христа. У час, коли людей часто визначає те, що їх розділяє, цей вірш підкреслює любов як головну характеристику вірної спільноти. Він заохочує до любові у дії, сприяє створенню спільнот, де люди підтримують одне одного і виявляють співчуття у способи, які можуть надихнути кожного з нас.
5.«Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любові, бо той, хто любить другого, виконав закон» (Рим 13, 8).
Апостол Павло наголошує на любові як на головному боргу, що ми маємо одне перед одним, ставлячи її вище за юридичний або соціальний обов’язок. Розкриваючи любов як «борг», цей вірш заохочує до постійного, активного зобов’язання піклуватися про інших. Це особливо актуально в сучасному, тісно пов’язаному, але часто фрагментованому суспільстві. Вірш говорить про універсальне покликання служити іншим, не шукаючи особистої вигоди, пропагує соціальні зв’язки та співпрацю. Для Павла любов — найвищий керівний принцип, який надихає людей вийти за межі простого обов’язку й прийняти поставу постійної взаємної турботи.
6.«Коли хтось каже: “Я люблю Бога”, а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить. І таку ми заповідь одержали від Нього: “Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого” (1Йн 4, 20-21).
Цей вірш застерігає від лицемірства, безкомпромісно поєднуючи любов до Бога з любов’ю до ближніх. Він нагадує, що щира віра має відображатися у наших діях щодо інших людей. У суспільстві, де є упередження і відчуження, це вчення закликає нас відкинути ненависть і зосередитись на співчутті та повазі до ближніх. Любов — це не лише почуття, а й зобов’язання ставитися до інших з тією гідністю, на яку вони заслуговують, шануючи внутрішній зв’язок між людським і божественним.
Переклад CREDO за: Керіт Ґардінер, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
