Багато традицій, які ми плекаємо під час різдвяного сезону — спів колядок, прикрашання зеленню та обмін подарунками — мають походження набагато давніше, ніж ми можемо собі уявити.
Ці улюблені звичаї глибоко вкорінені в середньовіччі — у час, коли християнська практика перепліталася з давніми язичницькими звичаями, створюючи знайоме нам сьогодні обличчя різдвяного сезону. Від запровадження вічнозелених дерев до мелодій ранніх колядок, цей трансформаційний період в історії сформував наш спосіб святкування Різдва, поєднуючи сакральний зміст із культурною традицією.
Medievalists.net висвітлює п’ять ключових середньовічних впливів, які й сьогодні мають вплив на наші святкування.
1.Сонцестояння і сатурналії
Задовго до того, як люди почали святкувати Різдво, у найтемніші дні сезону проводили зимові фестивалі. Стародавні римляни вшановували Сатурна святом сатурналій, де чільне місце посідали розкішні бенкети, дарування подарунків і веселі розваги.
Тим часом у кельтських регіонах була традиція святкувати зимове сонцестояння як обіцянку повернення світла. Ці звичаї заклали підвалини для пізніших різдвяних свят, оскільки перші християни адаптували наявні практики, щоби проголошувати Христа як Світло для світу.
2.День 25 грудня
У Євангеліях не згадується дата народження Ісуса, але на початку IV століття 25 грудня було обрано святом Різдва Христового. Ця дата узгоджувалась як із римським зимовим сонцестоянням, так і з теологічними міркуваннями: дев’ять місяців після 25 березня, свята Благовіщення, яке знаменує зачаття Христа.
3.Середньовічні гуляння: віра зустрічається з народними традиціями
У середньовіччі Різдво міцно увійшло в християнський календар, оточене святковим сезоном, до якого належало кілька святкових днів. Проте язичницький вплив досі зберігався.
Дохристиянські звичаї, зокрема спів і танці, поступово християнізувалися, перетворившись на усталені елементи різдвяного сезону.
4.Різдвяні вистави та колядки
Візуальні і драматичні елементи середньовічних різдвяних богослужінь згодом породили загальноміські різдвяні вистави. Ці постановки оживляли Різдво, поєднуючи священні історії з розвагами. Один із прикладів — «Пастуші п’єси» XV століття з Вейкфілда, які перетворили 11 віршів з Євангелія від Луки у театральне дійство.
Середньовіччя також стало часом зародження різдвяних колядок. Спочатку колядки були святковими піснями, які супроводжувалися танцями, і часто виконувалися у колі.
5.Вічнозелені дерева
Вічнозелені дерева, символи вічного життя, були важливими як у язичницькій, так і в християнській культурах. У середньовічних храмах напередодні Різдва дерева прикрашали яблуками, відзначаючи «День Адама і Єви». Згодом вічнозелені рослини стали центральними елементами різдвяних святкувань. У середньовічній Німеччині ялинки проносили по містах і оздоблювали прикрасами перед урочистим спаленням. Будинки та церкви прикрашали падубом і плющем, освітлюючи найтемніші дні зими символами життя і надії.
*
Традиції, яких ми дотримуємося сьогодні, відображають багату історію культурного обміну й адаптації. Поєднавши стародавні язичницькі звичаї з християнською вірою, середньовіччя подарувало нам пору, яка виходить за межі часу та об’єднує людей у святкуванні. Незалежно від того, збираємося ми навколо ялинки, співаємо колядки чи ділимося подарунками, ми є частиною багатовікової історії, яка надихає, об’єднує і приносить радість у спільноту.
фінансово.
Щиро дякуємо!
