День молитви та посту за мир, який відбувся 22 серпня за ініціативою Папи Лева XIV, був традиційною християнською відповіддю на жорстокі війни, що тривають по всьому світу.
Деякі спостерігачі зазначили, що ініціатива Лева перегукується з ініціативою Папи Франциска, започаткованою на початку його власного понтифікату. Перша, однак, відрізняється від другої, бо, ймовірно, з непередбачених наслідків 2013 року було зроблено певні висновки.
Заклик Лева до молитви та посту був скромним. Його оголосили лише наприкінці загальної аудієнції того тижня — менш ніж за 48 годин до початку і без запланованих спеціальних заходів на п’ятницю, свято Марії Цариці. Святіший Отець закликав молитися за всіх, «зранених війнами у Святій Землі, в Україні та у багатьох інших регіонах світу».
У 2013 році Папа Франциск особисто провів молитовне чування на площі святого Петра і закликав провести подібні богослужіння по всій Церкві. Обидва молитовні дні були пов’язані з марійними святами.
У той час Папа Франциск зосередився на ситуації в Сирії:
«Я вирішив проголосити для всієї Церкви 7 вересня, день народження Марії, Цариці Миру, днем посту і молитви за мир у Сирії, на Близькому Сході та в усьому світі; а також запрошую кожну людину — братів-християн, послідовників інших релігій та всіх людей доброї волі — у будь-який спосіб долучитися до цієї ініціативи».
Папське прагнення миру в Сирії у 2013 році залишається складним моментом у папській дипломатії, оскільки непередбачувані наслідки посилили позиції владіміра путіна в росії. Шість місяців по тому він розпочав своє перше вторгнення в Україну.
У серпні 2013 року, в контексті громадянської війни в Сирії, президент Сирії Башар Асад застосував хімічну зброю, вбивши близько 1400 людей поблизу Дамаска. Президент Барак Обама раніше заявляв, що хімічна зброя — це перетин «червоної лінії», і що у відповідь на це можна очікувати військової відповіді. Відповідно, Обама звернувся до Конгресу, щоб отримати схвалення авіаударів по сирійському режиму, але водночас шукав способів уникнути цього заявленого ним раніше кроку.
Папа Франциск зайняв рішучу позицію проти бомбардувань. Він оголосив молитовне чування після того, як Обама запросив дозволу на авіаудари.
У серпні 2013 року світова популярність Святого Отця сягнула апогею. Новий Папа заявив: «Хто я такий, щоб судити?» і закликав католиків-пролайферів, не бути «одержимими» абортами. За обидві заяви він отримав широке схвалення світського суспільства. Голос Папи був дуже впливовий.
Оскільки і Папа, і президент США шукали способу уникнути бомбардувань, путін побачив у цьому можливості для себе і втрутився у ситуацію. Росія запропонувала ліквідувати сирійські запаси хімічної зброї, щоб уникнути прямих військових дій Заходу. Угода дозволила Асаду залишитися при владі і повернула росії вплив у регіоні після 40-річної відсутності. До 2015 року Росія розпочала військові операції в Сирії і створила десятки місцевих військових об’єктів.
Угода 2013 року — ненавмисний і частковий результат папської молитовної дипломатії — утвердила росію як регіональну державу та продовжила режим Асада ще на десятиліття.
Вересень 2013 року став великим дипломатичним тріумфом путіна. Він переконався, що рішучість Заходу — політична, військова, дипломатична та моральна — була слабкою. Він вирішив, що ці умови сприятливі для вторгнення в Україну, що давно було панівною метою його зовнішньої політики.
Путіну потрібен був час, щоб зібрати свої сили, до того ж, у лютому 2014 року РФ приймала Олімпіаду. Дочасне вторгнення поставило би Олімпіаду під загрозу, тому путін чекав, поки згасне олімпійський смолоскип. А наступного тижня він підпалив Україну.
Ні Обама, ні Франциск не мали наміру зміцнювати позиції путіна, але з того часу він перебуває у постійному наступі, пересвідчившись у вересні 2013 року, що ні військові, ні моральні сили світу не будуть серйозно чинити йому опір. Результати незабаром стали очевидними в Україні.
Криза хімічної зброї була «вирішена» ціною фактичної переваги путіна. Досвід 2013 року тепер впливає на папську дипломатію вже за правління Папи Лева XIV. Тому його заклики до посту і молитви за мир не були такими конкретними і опозиційними певному військовому варіанту, як у Франциска у 2013 році.
У наступні місяці буде видніше, як Святіший Отець розуміє моральне свідчення у контексті війни та миру. Зрештою, великим католицьким учителем цієї традиції є покровитель самого Лева — святий Августин.
Переклад CREDO за: о.Раймон де Суза, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
