Будь як св. Сестра Фаустина — йди до сповіді ще в Адвенті!
Свята Фаустина Ковальська у своєму «Щоденнику» багато разів описувала містичні зустрічі з Ісусом, Дівою Марією та святими, що було їй дано переживати ще за земного життя. Одна з цих зустрічей відбулася в Адвент.
Тоді Сестра Фаустина через тяжку хворобу (менш ніж через два роки вона померла від туберкульозу легень) та перебування в лікарні довго не могла приступити до Таїнства покути і примирення. Отож що писала свята Фаустина про сповідь 13 грудня 1936 року?
«Коли я зрозуміла, що вже третій тиждень не була на сповіді, — розплакалась, бабивши гріховність своєї душі й певні труднощі. На сповіді не була, бо так складались обставини. Коли була сповідь, я того дня лежала. Наступного тижня сповідь була пополудні, а я перед полуднем виїхала до лікарні. Сьогодні по обіді увійшов до моєї палати Отець (Юзеф — прим. ред.) Андраш і сів, щоб я висповідалася. Вперше він не обмінявся зі мною ані словом. Я невимовно зраділа, бо дуже прагнула висповідатися. Відкрила всю свою душу, як зазвичай. Отець відповідав мені на кожну дрібницю. Я дивовижно почувалася щасливою, що могла все так розказати. За покуту він мені задав Літанію до Імені Ісуса. Коли я хотіла викласти трудність, яку мала з відмовлянням цієї літанії, він підвівся і вже вділяє мені розрішення. Раптом велике світло почало бити з його постати і я бачу, що це не Отець Андраш, а сам Ісус. Шати Його блискучі, як сніг, — і Він одразу ж знак. Першої миті я була трохи занепокоєна; але за хвилину якийсь такий спокій зійшов у мою душу; однак я помітила, що Ісус сповідає так само, як у сповідальниці, — проте моє серце під час цієї сповіді щось дивно прошивало, я навіть не могла спочатку зрозуміти, що це означає» (Щоденник, 817).
Туга
Чому Господь Ісус це зробив? Зрештою, Він же міг організувати все так, щоб Сестрі Фаустині не довелося довго чекати на сповідь. Ба більше: Він міг не давати їй хворобу, яка не тільки прикувала її до ліжка, але ще й завдала стількох страждань, що тривали роками. Вочевидь Він мав свою мету, яка служила на благо самій сестрі — а також нам, які читаємо її записки.
Перше, що варто зауважити: це прекрасна історія про тугу за Таїнством покути і примирення. Три тижні — це, зрештою, не така вже й довга перерва у сповіді! Напевно багато з нас приступають до цього таїнства рідше… Сестра Марія Фаустина, черниця з довічними обітами у Зромадженні Божої Матері Милосердя, провадила побожне життя, повне умертвінь; тож гріхи, які вона збиралася визнати на сповіді — можна припустити — не належали до категорії важких. Також і перешкоди були цілком об’єктивні. Однак сама Фаустина наполегливо прагнула приступити до сповіді.
Читайте також:
Шукаєш внутрішнього миру? Спробуй сповідь!
Отець Юзеф Андраш, під виглядом якого Ісус об’явився Сестрі Фаустині, іншим разом у розмові з іншою черницею сказав, що деякі діла Божі треба «витужити і вимолити».
Чи саме так я сприймаю сповідь? А може, це безцінне таїнство мені приїлося? Може, я вважаю його чимсь очевидним або навіть обтяжливим? Чи я вдячний/вдячна за те, що в моєму місті вистачає храмів, а в них вистачає конфесіоналів, де сидить священник? Бо ж не повсюди у світі це так! Хтозна, може, і в нас це незабаром зміниться? Семінарії спустіли, стільки священників відійшли від священства… Чи я молюся за нові покликання і про святість для священників?
Молитва про святих священників
Конфесіонал у каплиці Згромадження Божої Матері Милосердя, де багато років сповідалася св.Сестра Фаустина. Фото: Artur Widak / NurPhoto via AFP
Сповідник — як сам Ісус
Друга справа, яка впадає у вічі в цій історії, — це, звісно, висока гідність сповідника. Коли священник уділяє розрішення — він стає як сам Ісус. Через його послугу мені дається спасіння й видужання. Кожний, хто належно сповідається, знає, яке полегшення й радість може принести добре відбута сповідь, а зокрема коли ми боремося з серйозними труднощами чи гріхами.
«Я помітила, що Ісус сповідає так само, як у сповідальниці», — написала св.Фаустина. Я співчуваю кожному, хто зустрів у конфесіоналі неґречного, дратівливого або недовченого священника. Такий досвід інколи може підірвати самі основи віри. Але напевно більшість із нас має хороший досвід.
Варто шукати добрих сповідників, заохочувати священників розвиватися в цій царині, а навіть — якщо треба — звертати їм увагу на помилки; але також треба пам’ятати, що добра сповідь — це значно більше, ніж посиденьки. Може, інколи я потребую різкішого звернення уваги на свої помилки? Може, помірковано-сердечний сповідник був би для мене кращим, аніж «плюшевий ведмедик»? Варто зазирнути вглиб своєї душі й розпізнати цю справу з Господом Богом у молитві. Й напевно не варто ображатись на священника, який скаже щось непродумане або саме має поганий настрій…
Про що йдеться в Божому Народженні?
Свята Фаустина дуже хотіла висповідатися ще під час Адвенту і тим добре підготуватися до Свят. В повені «магії свят», ельфів і сантаклаусів з оленями, варто пам’ятати, про що ж насправді йдеться у святкуванні Народження Бога.
Переклад CREDO за: Йоанна Операч, Aleteia